Читати книгу - "Мільйон на рулетці"

— О котрій ви відчиняєтесь?

Так ми обдзвонили всі казино міста, окрім закладів на зразок «вокзалу», «кінотеатру», «студентського нічного клубу» або з «мінімальною ставкою десять копійок», «максимальною ставкою десять гривень». Їх ми викреслили.

Потому пообідали у недорогому кафе й пішли у перше зі списку казино, що відчинялося о четвертій годині дня.

Щоб зрозуміти наше ремесло, варто детальніше ознайомитися з правилами рулетки. Отже, є дерев’яний стіл, обтягнутий зеленим сукном, поліроване гніздо, а в ньому мідна рулетка — як правило, чудо слюсарної майстерності. І, звичайно ж, числа від «нуля» до «тридцяти шести». На перший погляд може здатися, що вони розташовані дещо хаотично: після «двадцяти шести» йде «нуль», потім «тридцять два», далі «п’ятнадцять», а потому «дев’ятнадцять». Але ніякого хаосу немає. Існує тільки математика. Усі числа рулетки поділяються на три дюжини: від «одного» до «дванадцяти», від «тринадцяти» до «двадцяти чотирьох» і від «двадцяти п’яти» до «тридцяти шести». Отож, якщо розділити колесо рулетки на три сектори, то в кожному з них буде рівна кількість цифр із трьох дюжин.

Можливо, я стомлюю вас надмірною деталізацією, але якщо говорити про гру, а тим більше про серйозну, «дорослу», як каже Мишко, систему, то значення мають усі до одної деталі. Навіть те, як розташовані цифри на колесі.

Що стосується столу, то на ньому числа позначені так, як заведено у класичній математиці, тобто від меншого до більшого. Їх малюють по три у ряд: «один», «два», «три»; «чотири», «п’ять», «шість»; «сім», «вісім», «дев’ять»… Такий собі прямокутник, що складається з трьох дюжин горизонтальних смуг, — «один-дванадцять», «тринадцять-двадцять чотири», «двадцять п’ять-тридцять шість». І ще три дюжин — до трьох вертикальних рядів. У цих дюжинах цифри розташовані хаотично, і перша дюжина становить наступний набір чисел: «один, чотири, сім, десять, тринадцять, шістнадцять, дев’ятнадцять, двадцять два, двадцять п’ять, двадцять вісім, тридцять один, тридцять чотири».[4]

Крім чисел, на столі намальовані ще й знаки, часом дуже дивні. Вони призначені для гри на «колір», для гри на «чіт» чи «лишку» і для гри на «дюжини», про які ми вже говорили. Усе це дає можливість гравцям робити найрізноманітніші ставки і грати різні ігри, та за один кін гри програвати усі принесені з собою гроші.

Тепер про ставки.

Ваш грошовий внесок може бути яким завгодно, але краще все-таки спершу поцікавитися розмірами мінімальної і максимальної ставок. Загальновідомо, що максимальна ставка наших казино не перевищує тисячі доларів. Але можна знайти гральні зали, де вам дозволять робити ставки і на півмільйона.

Але на вашому місці я б так не чинив, бо якщо казино зважується ризикувати такими сумами, то це означає, що воно на всі сто відсотків застрахувало себе від програшу, а отже, у вас немає жодних шансів на виграш.

Але повернімося до ставок.

Ви можете поставити на яке-небудь конкретне число, перше-ліпше, від «одиниці» до «тридцяти шести», так само можете поставити на пару чисел, розташованих поруч — «п’ять» і «шість», «сімнадцять» і «вісімнадцять», загалом, на будь-яку пару.

Так само ви можете поставити на будь-яку трійку чисел, якщо ви намалювали таблицю, що імітує розташування чисел на столі рулетки, і зауважили, що можна поставити тільки на один ряд чисел, наприклад «сім, вісім, дев’ять».

Можна ставити на чотири числа, на шість і на дюжину. Крім того, ви можете порахувати, що наступне число буде «парним» і поставити на чіт. Так само можете робити ставки на колір числа, якому належить виграти.

Але ж ви самі розумієте, що у кожної з цих ставок імовірність виграшу буде різною. Одна справа поставити на «п’ятнадцять» і зовсім інша — на «чорне». Розуміє це і казино, тому виплати за виграші дуже різняться. При виграші на «кольорі» або «чіт-лишці», ви одержуєте виграш з розрахунку один до одного, тобто до однієї поставленої вами фішки додають ще одну. Якщо ви ставите на дюжину і виграєте, то вам дають дві фішки.

При грі на дванадцяти числах виплата складає один до трьох. При грі на шістьох числах — один до шести, на трьох — один до дев’яти, на двох — один до шістнадцяти. Якщо ж ви поставили на якесь конкретне число і виграли, то в такому разі одержите виграш із розрахунком один до тридцяти двох. Зауважте — до тридцяти двох, а не до тридцяти шести. Це теж один із хитрих трюків казино. Адже для того, щоб заставити все поле своїми ставками, вам треба витратити тридцять шість фішок, а коли ви виграєте, то одержуєте тридцять дві: чотири ставки казино забирає собі в будь-якому випадку.

А ще ж є «нуль», чи, як прийнято його називати у казино, — «зеро». Він міститься у верхній частині цифрової таблиці, у такому собі півколі, яким звичайно увінчують намальовані на асфальті «класики».

Про нього варто поговорити окремо.

Коли випадає те чи інше число, ви маєте шанс виграти. Бо воно може бути «чорне» чи «червоне», «парне» чи «непарне», або ж розташоване в тій дюжині чи трійці, на яку ви поставили. Якщо ж виграє «зеро», то ви програєте. Причому все. Адже коли випадає «нуль», усі ставки перераховують на дохід казино. За винятком тих, що були зроблені на нуль.

На нуль можна ставити, і виграш такої ставки прирівнюватиметься як один до тридцяти двох.

До речі, за кількістю випадання «нуля» можна відразу ж визначити рівень казино і довідатися, чи «керований» стіл. З точки зору математики «зеро», як і будь-яке інше число, має випадати не частіше, ніж один раз на тридцять сім конів. Якщо ж «нуль» є виграшною комбінацією кожної п’ятої партії, це означає, що