Читати книгу - "За двома зайцями, Старицький М. П."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Секлита. Куми мої, любі мої! Заспівайте мені, прославте мене, свою куму, Секлиту Лимариху!
Всі (співають):
І лід тріщить, і комар пищить,
А то кум до куми порося тащить.
І кумочко, і голубочко!
Звари мені порося, щоб і юшка була.
І юшечка, і петрушечка!
Кума моя, люба моя, моя душечка!
Секлита. Ой, не співайте, не завдавайте жалю, бо я вже плачу! (Втира сльози). Так ви розжалобили, так розтривожили! Ой, бідна я, сирота; цурається мене рідня моя: ніхто з Сірків і в хату не плюнув через отого чорногуза Проню!
Голохвостий (схоплюється, мов опечений). Хіба вам Сірки рідня?
Секлита. Сестра рідна… А та носата - небога!
Голохвостий (набік). От влопався!
Секлита. Якже, багатирі, запаніли! На бідний рід їм начхать тепер! А все через оту дурноголову!
Голохвостий (набік). Ну, пропав тепер, навіки пропав!
Секлита (плаче). А мене не має не тільки за тітку, а навіть за наймичку, та ще кричить, що од мене гнилицями тхньоть, горілкою смердить! Така у мене небога! (Хлипа).
Голохвостий. Що його в світі божому робить? Просто вже й ума не приложу.
Марта. Та я б їй, отій вашій Проні!…
Секлита. А ти ж думаєш як? Секлита Лимариха їй подарувала? Ого! Не на таку напала! (Береться в боки). Та я отой носатий пенціон так одманіжила, так вишустрила на всі боки, що аж баньки повитріщали! Плюнула межи очі та й зацурала: ні я, ні Галя й ногою до смерті не будемо!
Голохвостий (набік). Слава богу, вони, значить, в сварці! Мов світ мені піднявся, аж од серця одлягло!
Марта. Авжеж, чиста сова!
Устя. Чапля!
Голохвостий (підходить). Жаба кислоока!
Секлита. А ти її знаєш?
Голохвостий. Та видів раз отого штурпака!
Секлита. Вже іменно! Нехай її курка брикне!
Устя. Хай її лунь вхопить.
Марта. Хай її п’ятниця свята покара!
Голохвостий. Хольора на її голову!
Секлита. Анахтема, анахтема, анахтема!
Всі (хором). Анахтема, анахтема, анахтема!
Секлита. Пху на неї, та й годі!
Всі. Пху, пху, пху! На неї, сатану!
Марта. Годі, цур їй, пек!
Устя. Будемо веселі як перше!
Секлита. Ну, лихом об землю! Гуляймо цілу ніч!
Меронія. А мені на Печерськ!
Секлита. К бісу! Гуляймо, поки ноги держуть, а то й поснемо отут! Завтра неділя. Нікого не пущу!
Чути оддалеку катеринку.
Голохвостий. От якраз до ладу: явилась на виручку! Треба тут їх так замакітрити, щоб на завтра й ноги одкидали! Закликати катеринщика ще! (Вибіга).
Марта. Е, тітко, в роду не без потвори! Є і в мене родичка… та… не хочеться тільки розказувати.
Всі. Та кажи, кажи! Чого жалувати таких псяюх!
Марта. Так стіни слухають!
Дехто. Та ми кочергами повигоним стіни ті з хати!
Устя. Знаю я, про кого мова мовиться…
Марта. На злодієві шапка горить! Знає, про чиє кодло іде річ!
Устя (схоплюється). Про наше кодло! Ну що ж, кажи!
Марта. Не чіпляйся, Усте, бо скажу, так і крикну на всю хату!
Устя. Кричи, кричи, шелихвістко!
Марта. Не злякалась, псяюхо, не злякалась! Твій рід стоїть отут мені у печінках! Як уступила твоя сестра, Степанида, до брата в хату, то неначе братові й мені на шию наступила. Ви всі такі!
Катеринка входить.
Устя (сікаючись). То й ми всі такі? То й я така?!
Марта. То й ти така й твоя мати була така!
Устя (з кулаком). Яка ж була моя мати?
Секлита. Та годі вам!
Другі міщанки. Уже завелись!
Катеринка заграла польку, і всі зразу втихомирились.
Вихід XV
Ті ж і катеринщик.
Всі. Хто це музику найняв?
Голохвостий. Ето я; це я найняв, щоб Секлиті Пилиповні веселіщі були іменини! Как маєте лаятись, давайте лучче гулять!
Всі (схоплюються). Давайте, давайте краще танцювати! От весело!
Секлита. Авжеж, танцювати! Розступіться, куми мої милі: Секлита Лимариха гуля!
Всі розступаються, Секлита посередині.
Секлита (розставивши руки). Куми мої, голубки мої, Секлита Лимариха гуля! (Почина танцювати).
Голохвостий (скида жилетку). Ех, мамзель, бонджур! Валяй метелиці! (Почина садити проти Секлити гопака).
Усі
Ой, на дворі метелиця,
Чому старий не жениться?
Меронія. Ой гріх, ой скушеніє! (Становиться і сама в коло).
Завіса спада
Світлиця у Сірків, та ж, що і в 2-й дії.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «За двома зайцями, Старицький М. П.», після закриття браузера.