Читати книгу - "Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути"

Проф. Гаузер понад 100 років тому (1846) писав, що бджолиний мед є добрим терапевтичним засобом при опіках, і, зокрема, при опіках очей. Це висловлювання автор ілюструє таким спостереженням.

«Людина, 33 років, впала з двома відрами гарячої води і сильно обпеклася, так що шкіра на правій стороні лиця зовсім зійшла, повіки правого ока сильно припухли, сполучна оболонка почервоніла і дуже боліла; права сторона шиї тільки місцями вкрита пухирями, а на решті місць оголена; праве плече сильно почервоніло, а місцями вкрите пухирями, переднє плече дуже червоне.

Хворий відчув дуже сильні болі в лиці і в оці, крім того, скаржився на біль у голові, шум в ушах, спрагу і слабість. Пульс був прискорений (95). Обпечені місця щодня двічі вкривали медом... Обпечені місця вкривалися корою. Опух повік зменшувався, хворий легко міг розплющувати очі і можна було бачити очне яблуко з почервонілою в куту ока сполучною оболонкою. Застосування меду продовжували; на 6-й день очне яблуко було зовсім чисте, опух повік зник, і струпи, так само як і шкірка на місцях, сильно почервонілих, відокремилися. На 15-й день хворий залишив госпіталь».

У 1898 р. журнал «Русский пчеловодный листок» опублікував повідомлення доктора Гікса, який вважав, що мед є чудовим засобом при запальних станах очей.

В наші дні, коли медицина збагатилася рядом нових лікувальних препаратів (сульфаніламіди, антибіотики тощо), мед не втратив свого важливого значення і в багатьох випадках при консультації лікаря-спеціаліста може бути використаний з значним терапевтичним ефектом при різних захворюваннях очей.

У Сухумі А. X. Михайлов застосовує евкаліптовий мед[25] у вигляді мазі при лікуванні запалення повік, сполучної оболонки і роговиці очей, виразок рогової оболонки та інших захворювань очей і дістає добрі результати. В очній клініці II Московського медичного інституту імені Й. В. Сталіна проф. Н. О. Плетньова успішно лікує медом хворих на кератит (запалення рогової оболонки ока).

На пропозицію проф. Є. М. Фішера в очному відділенні Одеської обласної клінічної лікарні широко застосовується медова мазь при різних ураженнях рогової оболонки. Спочатку мед застосовувався лише у вигляді 3% сульфідинової мазі для заміни вазеліну. Проте незабаром помітили, що мед сам по собі має високі лікувальні властивості. Медово-сульфідинова мазь чудово діяла при виразках рогової оболонки, які мали дуже млявий перебіг, значно прискорюючи процес рубцювання. У хворих з тяжким кератитом, які безуспішно лікувалися 30% розчином альбуцид-натрію в краплях, а також сульфідиновою маззю на вазеліні, різкий перелом у сторону поліпшення наставав тільки після застосування медово-сульфідинової мазі. Значна частина хворих з кератитом і виразками рогової оболонки лікувалася чистим медом; при цьому були одержані дуже добрі результати.

Хвора Д-а прибула з діагнозом кератиту, з частими рецидивами, старими помутніннями і свіжими висипаннями на роговиці. До прибуття в очне відділення хвора безуспішно лікувалася протягом тривалого часу різними ліками. Після застосування медової мазі свіжі помутніння роговиці швидко розсисалися, а старі помутніння проясніли. Зір у хворої через 16 днів лікування підвищився з 0,4 до 1,0.

Скрофульозний кератит у ряду хворих добре піддавався лікуванню медом. Чиста медова мазь у цій же лікарні також успішно застосовувалася при лікуванні опіків рогової оболонки вапном.

Застосування меду в післяопераційному періоді

Після деяких операцій, зокрема щелепно-лицевих, доводиться застосовувати особливу дієту, яка не тільки повинна містити достатню для хворого кількість калорій, а й одночасно благотворно діяти на перебіг і загоювання ранової поверхні. При повній неможливості жування і утрудненому ковтанні звичайно вводять рідку і пюреподібну їжу. В цьому відношенні незамінним харчовим продуктом є бджолиний мед, який хворий може приймати у значних кількостях, не пережовуючи. Бджолиний мед так само благотворно діє на прискорення загоювання ранової поверхні. Мед можна давати хворому в розчині настою шипшини, в сирому соку з ягід, фруктів, овочів. Можна також давати мед не тільки в поєднанні з вітамінами, а й з білком, кальцієм тощо. Хворий з великим задоволенням харчуватиметься рідким медом, змішаним з тертим сиром, яєчним жовтком, вершками тощо. Після приймання рідкого бджолиного меду, який сам по собі має високі знезаражуючі властивості, потреба в дезинфекції порожнини рота хворого (звичайної при таких операціях) відпадає. Наведемо такий приклад.

Хворому А-ву, 63 років, в 1949 р. була зроблена резекція гортані з видаленням злоякісного опуху. Після операції він діставав живильні клізми, які викликали болі і подразнення кишечника. Хворий почав харчуватися медом, в результаті чого в нього різко зменшилися болі в гортані і було відмічене швидке загоювання рани з добрим твердим рубцем. Швидко зникло болюче почуття голоду, якого зазнавав хворий до приймання меду. З'явився спокійний, освіжуючий сон. Шлунково-кишковий тракт почав нормально функціонувати. Незабаром A-в міг приймати всяку їжу; він був достроково виписаний з клініки і приступив до роботи. До цього часу A-в продовжує працювати з попереднью енергією. Лікарсько-трудова експертна комісія визнала його здоровим і цілком працездатним.

Значення меду для дитячого організму

У нашій країні піклування про дітей піднесене на незнану в історії людства висоту.

Подібно до садівників, які вирощують облюбовані дерева, мільйони радянських людей з безмежною любов'ю виховують дітей, пам'ятаючи, що «виховуючи дітей, теперішні батьки виховують майбутню історію нашої країни і, значить, і історію світу» (А. С. Макаренко).

Комуністична партія і Радянський уряд приділяють виняткову увагу зміцненню і охороні здоров'я підростаючого покоління.

У нашій країні створено всі умови для нормального фізичного розвитку дітей і виховання їх здоровими, бадьорими і сильними. У цій найважливішій справі величезну роль відіграють також повноцінне й раціональне харчування дітей.

Літературні дані, а також особисті спостереження свідчать про те, що заміна цукру медом у раціоні дітей сприятливо впливає на формування дитячого організму.

Дійсний член Академії медичних наук СРСР, заслужений діяч науки проф. В. І. Скворцов науково обгрунтував цей погляд. Він вважає, що залишки цукру під впливом бактерій у порожнині рота розкладаються, утворюючи кислоти, особливо молочну, що призводить часто до повільного, але дуже значного декальцинування (руйнування) зубів.

Бджолиний мед протилежно до цукру має активні антибіотичні властивості, а також потенціальну лужність і завдяки цьому сприяє дезинфекції порожнини рота. У зв'язку з цим можна вважати, що мед сприятливо впливає на зуби. Недарма 10—15% водний розчин меду широко застосовувався в народній