Читати книгу - "Теорія літератури"

318

Євшан М. Суспільний і артистичний елемент в творчості. — С. 547.

319

Товкачевський А. Література і наші «народники». — С. 432.

320

Шевчук В. «Хатяни» й український неоромантизм // «Українська хата». Поезії. 1909—1914. — К., 1990. — С. 11.

321

Сріблянський М. Боротьба за індивідуальність. — С. 176.

322

Євшан М. Суспільний і артистичний елемент в творчості. — С. 549.

323

Там само.

324

Там само. — С. 551.

325

Там само. — С. 552.

326

Євшан М. Шевченко і ми. — С. 641.

327

Євшан М. Суспільний і артистичний елемент в творчості. — С. 554.

328

Там само. — С. 555.

329

Сріблянський М. Ірраціональна поезія. «Пелюстки надій» Ол. Неприцького-Грановського // Українська хата. — 1910. — Кн. 11. — С. 694—696.

330

Сріблянський М. Поет і юрба. (До характеристики «культу» Шевченка) // Там само. — Кн. 3. — С. 201.

331

Євшан М. Плач над упадком літератури // Там само. — 1912. — Кн. 1. — С. 27.

332

Там само. — С. 28.

333

Євшан М. Свято Маркіяна Шашкевича // ЛНВ. — 1911. — Т. 56, кн. 11. — С. 306.

334

Євшан М. Літературні замітки. («Українські і австрійсько-руські класики») // Там само. — 1913. — Т.62, кн. 4. — С. 147.

335

«Леся Українка, Ольга Кобилянська і Михайло Коцюбинський — се наш літературний ареопаг, найвища інстанція» (Євшан М. Літературні замітки. «Тіні забутих предків» // Там само. — Кн. 5. — С. 365).

336

Євшан М. Літературні замітки. («Українські і австрійсько-руські класики»). — С. 147.

337

Бібліографія // Українська хата. — 1910. —Кн. 6. — С. 414.

338

Євшан М. Ольга Кобилянська // Євшан М. Під прапором мистецтва. — С. 89.

339

Євшан М. Михайло Яцків. — С. 29.

340

Євшан М. Богдан Лепкий // Євшан М. Під прапором мистецтва. — С. 59.

341

ЛНВ. — 1911. — Т. 53, кн. 2. — С. 352.

342

Євшан М. Літературні записки. (З приводу книжки М. Вороного…) — С. 541.

343

Євшан М. Іван Франко // ЛНВ. — 1913. — Т. 63, кн. 7—8. — С. 279.

344

Овсянико-Куликовський міг зацікавити хатян і з тієї причини, що був якоюсь мірою «своїм», малоросом. Українець за походженням, випускник Одеського університету, пізніше учень Потебні, до 1905 р. професор Харківського університету, Овсянико-Куликовський у 1877—1882 рр. перебував у Європі й був близьким до Драгоманова; в 1877 р. вийшли «Записки южно-русского социалиста», а в 1922 р. (посмертно) — «Психология национальности» (Пг.).

345

У цьому зв’язку зазначу, що досить поширене твердження про вплив на Євшана Іполита Тена, на теоріях якого, власне, й ґрунтувалася культурно-історична школа в Росії, є одним з літературознавчих міфів. Ця ідея пішла від Олеся Бабія (Бабій О. Микола Євшан (Федюшка). Життя і творчість. — Львів, 1929) і популярна донині. Те, що Євшан час від часу посилався на Тена, не означає, що він був його учнем. Навпаки, Євшан скоріше полемізував з ідеями Тена. Наприклад, в одній з рецензій на твори Лесі Українки Євшан зауважує, що її творчість найкраще свідчить проти теорій залежності письменника від оточення (Євшан М. Леся Українка. Твори. Книга перша. — Видавництво «Дзвін». — Київ, 1911 // ЛНВ. — 1911. — Т. 56, кн. 12. — С. 611).

346

Євшан М. Юрій Федькович в світлі нових матеріалів // Там само. — Т. 55, кн. 9. — С. 288.

347

Українська хата. — 1909. — Кн. 1. — С. 2.

348

В останньому, щоправда, бачимо не так феміністичну тенденцію — захист права жінки на свободу від норм, як антифеміністичну — емансипована жінка використовує чоловіка як донора, інструмент у своєму репродуктивному бажанні. Винниченко виказує відчуття остраху чоловіків перед емансипацією й перед вільною жінкою. Це свого роду вияв ненависті до жінок, який досить характерний для багатьох європейських модерністів перших декад XX віку.

349

Сріблянський М. Боротьба за індивідуальність. — С. 180.

350

Євшан М. Леся Українка. Твори. Книга перша… — С. 612—613.

351

Євшан М. Василь Пачовський. Спроба характеристики // Українська хата. — 1909. — Кн. 6. — С. 307.

352

Там само. — С. 308.

353

Там само. — С. 309.

354

Там само. — С. 314.

355

Євшан М. Сучасна польська література і її вплив на нашу // ЛНВ. — 1912. — Т. 60, кн. 12. — С. 531—532.

356

Сріблянський М. Етюд про футуризм // Українська хата. — 1914. — Кн. 6. — С. 450.

357

Сріблянський М. Літературна хвиля… — С. 28.

358

Сріблянський М. Етюд про футуризм. — С. 464.

359

Woolf V. Mr. Bennet and Mrs. Brown // The Gender of Modernism. — Indiana University Press, 1990. — P. 635.

360

Мистецтво. — 1919. — Ч. 1.

361

Там само. — 1920. — Ч. 1.

362

Сосюра В. Твори: В 10 т. — К., 1970. — Т.1. — С. 47.

363

Хвильовий М. Твори: У 2 т. — К., 1991. — Т.2. — С. 292.

364

Домонтович В. Дівчина з ведмедиком // Домонтович В. Проза: В 3 т. — Нью-Йорк, 1988. — Т.1. — С. 122.

365

Політичні обставини та їхній вплив на літературу 20-х років детально описані в кн.: Luckij G. S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine. — Duke Universiti Press, 1990.

366

Підмогильний В. Оповідання, повість, романи. — К., 1991. — С. 318.

367

Там само. — С. 391.

368

Зеров М. Твори: У 2 т. — К., 1990. — Т.1. — С. 27.

369

Підмогильний В. Оповідання, повість, романи. — С. 413.

370

Там само. — С. 780—781.

371

Йогансен М. Як будується оповідання. — Харків, 1928. — С. 414.

372

Шлях. — 1918. — Ч. 1. — С. 5—6.

373

Агієнко О. Динамізм у малярстві // Там само. — 1917. — Ч. 1. — С. 48.

374

Агієнко О. Вільний театр // Там само. — Ч. 2. — С. 68.

375

Там само. — С. 70.

376

Агієнко О. Динамічна церква // Там само. — Ч. 5—6.

377

Рудницький М. Багата література // Там само. — 1918. — Ч. 12. — С. 49.

378

Там само. — С. 52.

379

Меженко (Іванів) Ю. Можливості і обов’язки української поезії // Там само. — 1919. — Ч. 1. — С. 59.

380

Там само. — 1917. — Ч. 2. — С. 80.