Читати книгу - "Повстала з попелу, Делісія Леоні"

Обидві жінки дивилися на мене в напруженому мовчанні. Я швидко звернула увагу, що на столі не було додаткових столових приладів.

Я схаменулась і вирішила привітатися, але не встигла це зробити.

— Хто ти така? - владним голосом запитала старша з жінок.

— Чому ти в моїй сукні, крадійко? – обурено вигукнула молодша копія.

Я не мала сумнівів у тому, хто переді мною. Мати Деміана та його, мабуть, молодша сестра.

— Я… я дружина Деміана, — трохи розгубившись від такого привітання, пробурмотіла я.

— Хто? - спочатку здивовано, а потім із глузуванням перепитала дівчина.

— Це що за новини! - грізно промовила моя… свекруха?

— Так, я дружина Деміана. Можете самі в нього спитати...

— Він перед від'їздом ні про яку дружину мені не говорив. То хто ти така?