Читати книгу - "Регент. Право сильного, Анні Кос"

— Я давно спостерігаю за нею. Ви побоюєтеся її, але менше, ніж потрібно. Ця скромниця вижила у війні, яка коштувала життя самому імператору. Її не зачепили ані розгнівана дармсудська чернь, ані війська чужинців. Крім того, регент прихильно ставиться до неї. Арселію люблять у народі, і Ульф Ньорд, зрозуміло, знає про це. Їхній політичний союз вигідний обом: вона може перетворити його із загарбника на законного намісника, принаймні в очах натовпу, а він забезпечить підтримку малому шмаркачу.

— Ви говорите про майбутнє імператора, підбирайте слова точніше, — насупився Зафір, погляд його став неприязним і холодним. — Не забувайте: в Аділі тече кров Сабіра, а отже, і величезна влада над Стихіями.

— Я пам'ятаю про це. Ви знаєте мою думку: дитина на троні — це зручно, за умови тільки,  якщо ми зможемо впливати на її рішення. Тоді хлопчик виросте безвольним і слабким, а наша влада буде колосальною. Якщо ж Аділь залишиться недосяжним і доживе до свого повноліття, рід Фарріт знову зміцніє, і ми вже не скинемо правлячу сім'ю. Я б хотів бачити імператорський вінець на голові людини передбачуваної і такої, що піддається впливу. Або хоча б не обдарованої магією і що належить до шановного роду, — він кинув довгий погляд на господаря будинку.

Зафір Вар Іяд вдав, що не почув останньої фрази. Він підвівся, махнув рукою гостю, щоб той не обтяжував себе і не вставав — знак особливої прихильності до молодшої за статусом людини — і пройшовся по кімнаті, поринувши в роздуми. Обличчя його, вкрите глибокими зморшками, мало зовсім байдужий вигляд, лише тонка складка між бровами та недобрий блиск темних очей свідчили про його хвилювання.

— Неприємно визнавати, але Ульф Ньорд виявився досить далекоглядний. Якби він убив хлопчика і відкрито зазіхнув на титул імператора, то проти нього піднялися б і війська, і знать, і чернь. Якби зробив Аділя заручником або вислав геть Арселію, то звинуватили б у насильстві над ясновельможним сімейством і з часом змістили б. А тепер він виглядає благородним захисником і наставником майбутнього імператора. Аділь же, як той м'який віск: з нього можна виростити союзника і друга. Тоді ми залишимося не при справах остаточно, — він важко зітхнув і тут же додав: — Якщо тільки союз між імператрицею і регентом не зруйнується.

— І як цього домогтися? — Джаліл трохи подався вперед.

— Відкрито — ніяк. Чуткам або доносам Ульф Ньорд не повірить, не такий у нього характер, та й вчився він у видатної людини. Я радий, що Хальвард, герцог Недоре, згинув услід за Сабіром. Проти нього в нас не було б шансів. Але є очевидне рішення. Ви ж добре знаєте наші закони? Ясновельможну пані Арселію можна позбавити імператорського вінця без скандалів і крові: якщо вона знову вийде заміж, то втратить і титул, і право перебувати при дворі. Без її підтримки позиції регента послабнуть, та й впливати на Аділя стане набагато простіше: підібрати потрібне оточення, вчителів, друзів.

— І як ми її змусимо? — здивувався Джаліл. — Вона не проміняє шлюб, яким би вигідним він не був, на можливість бути поруч із сином.

— Не треба змушувати, — по тонких губах Зафіра пробігла посмішка. — Юне серце повинно зробити все за нас. Нехай в її оточенні з'явиться молодий, чарівний, багатий та знатний пан. Арселія — жінка, а отже, рано чи пізно підкориться почуттям, а не розуму. Бажаний шлюб — чим не подарунок долі? Вона молода, у неї ще будуть діти, з часом вони зможуть зайняти в її серці місце Аділя.

— Ви погано її знаєте.

— Я добре знаю життя, мій друже, — сказав Зафір, знову сідаючи на диван. — Наше завдання — підштовхнути її, створити можливість, решту зробить за нас природа і молодість ясновельможної пані. Завтра ж почну підбирати кандидатів, вони повинні бути бездоганні.

— Занадто складно, — зітхнув старший євнух. — Отрута або кинджал були б правильнішими.

— Замовкніть! — різко обірвав його старий. — Хочете, щоб Ваша голова стала прикрасою міської брами? Якщо знайдеться хоч найменший доказ нашої причетності, то ми й дня не проживемо.

— Ви перебільшуєте, — Джаліл недбало відмахнувся. — Ульф Ньорд не такий рішучий, як покійний імператор. Мені він видався надто людяним для подібних дій, до того ж він змушений поки поводитися обережно. Він не стане влаштовувати публічних розправ.

— Людяність? Не влаштує розправ? — роздратовано уточнив Зафір. — Він особисто боровся з демонами, від його руки чотири роки тому загинув радник і найближчий друг імператора — Ундес Чагатай Шона. В юності регент був одним із найкращих прикордонних розвідників, а згодом — мисливцем за головами на службі імперії. За його наказом воїни Недоре пробралися в Дармсуд і діяли таємно більше двох років, залишаючись невловимими для таємної служби Сабіра. Один із його найближчих друзів, безрідний чоловік, позбавлений титулу і статків, посмів назвати леді Мейрам, одну з роду Фарріт, своєю дружиною. Повірте, Ульф Ньорд знайде спосіб помститися змовникам, не обов'язково робити це публічно. Недооцінювати регента та його оточення — найбільша помилка.

Старший євнух здивовано поглянув на співрозмовника.

— Бачу, що й половину цих фактів Ви не знали, — сухо підсумував Зафір Вар Іяд. — А тому забороняю вдаватися до крайнощів. Скажіть краще, чим закінчилася історія з наложницею?

— Лорд регент зацікавився дівчиною, але лише як дочкою або сестрою. Проте, навіть незначна прихильність — це вже щось.

— Продовжуйте. Згодом вирішимо, що робити з дівчиною далі.