Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

- Потрібно його дістати, - нерозбірливо промовляю я, але рука дівчини тягне мене в іншу сторону.

- Ні, це погана куля, давай знайдемо кращу.

Ми вирішуємо піти в комірчину і пошукати щось придатне для гри в боулінг.

Здається, ми починаємо цілуватися.

Потім провал.

Наступного разу моя свідомість виринає, коли я стрибаю в басейн з холодною водою, а слідом за мною Левандовська. Здається, здоровий глузд почав повільно повертатися до мене, але вид її затвердівших сосків під мокрою тканиною сорочки знову позбавляє мене розуму. Я підпливаю до неї, стискаю руками тонку талію і, не думаючи про те що роблю, впиваються в її губи жорстким поцілунком.

Левандівська зволікає всього мить, а потім розмикає свої губи, дозволяючи мені проникнути язиком у її рот. Ми немов збожеволіли. Вибухнули. Люто почали стягувати один з одного одяг і цілувалися, забуваючи про все на світі. Особливо про те, що ще кілька годин тому були готові вбити один одного.

Я стискаю в долонях її пружні груди і граю з сосками.

- В мою спальню, - видихаю я, бажаючи якомога швидше опинитися в м'якому ліжку і увійти в піддатливе тіло Люби.

Вийти з басейну виявилося не так просто для двох п'яних людей, а вид спокусливої дупки Левандівської в тонких чорних мереживних трусиках дезорієнтує мене і заважає мислити тверезо. Хоча яка тут тверезість?

Крім трусиків на ній більше нічого не залишилося. На мені лише чорні штани, яки за мить стали тісні в області паху. Ми біжимо в сторону вхідних дверей і без зупинки добираємося до моєї спальні. Люба завалюється на ліжко, розкинувши руки по сторонам, а я швидко стягую з себе залишки мокрого одягу і навалююся зверху на дівчину. Тремтячими руками проводжу по її грудях і її тихий схлип стимулює мене скоріше звільнити її від трусиків і відчути як добре і тепло всередині.

Знаходжу в напівтемряві її губи і впиваюся в них поцілунком. До біса прелюдії, я хочу її прямо зараз.

Розриваю двома руками мереживо, роздвигаю її стрункі ніжки і різко входжу в неї на всю довжину. Дівчина скрикує і впивається нігтями в мої плечі. На мить я завмираю, насолоджуючись цим моментом і тим, яка вона туга всередині. Як же добре! Просто нереально круто!

В голові паморочиться, в скронях стукає, але цей момент найкращий в моєму житті. Я забуваю про всі проблеми, зараз є лише я і бажана жінка в моєму ліжку.

Я повільно виходжу з неї і знову різкий поштовх вперед. Вона мокра всередині і повністю готова. Моє серце ось-ось норовить вистрибнути з грудей, а стони дівчини досягти піку насолоди за кілька хвилин. Я прискорюю темп і ловлю ротом її схлипи..

- Ах, не зупиняйся, - Люба рухається мені на зустріч, вигинається і впивається зубами в мою шию. У цей момент я не можу ні про що думати. Люто вбиваюся в неї і кайфую, коли вона голосно скрикує і стискається навколо мене. Ще кілька поштовхів і я виливаюся на її животик. Оргазм настільки яскравий і сильний, що в очах танцюють зірки, а в вухах стоїть дзвін.

Падаю поруч з дівчиною, притягую її ближче і обіймаю. Я все ще намагаюся відновити дихання, коли до мене приходить усвідомлення того, що тільки що відбулося.

Я трахнув Левандовську.

Ні, не так.

Я, дідько тебе забери, трахнув Левандовску.

Мені потрібно випити. Терміново.

- Ти куди? - тихо питає вона, коли я відстороняюся від неї і намагаюся встати з ліжка.

- Зараз прийду, пити хочу, - і я не брешу. Ні краплі.

Кілька разів спотикаюся по шляху до дверей, а вийшовши з кімнати упираюся рукою об стіну щоб не впасти. Іду в бік сходів на другий поверх, поруч з якими і розташований бар. Розграбований бар. Тому що ми з Левандівською потрудилися над ним на славу.

В голові все ще паморочиться, чи то від кількості випитого алкоголю, чи то від того що тільки що сталося, і коли я нарешті бачу мету - пляшку ірландського віскі - з боку сходів чується якийсь шум.

Я з острахом повертаю голову в бік, так як у прислуги сьогодні вихідний і нікого крім нас з Любою в будинку не повинно бути. І собак. Я зовсім забув про цих крвожадних тварюк. Якщо одна з них пробралася в будинок через незачинені двері, то прямо зараз може бути остання хвилина мого життя. А ще в голову раптом прийшла думка про те, що в будинок могли проникнути злодії.

Хапаю бейсбольну биту, яка якимось чином опинилася на підлозі посеред вітальні і тихо ступаю туди, звідки лунає шум. Піднімаю голову вгору і застигаю від жаху.

На верхній сходинці в своєму незмінному бордовому халаті стоїть дід, обіймаючи пляшку улюбленого віскі і величезними очима витріщається на мене.

- Діду? - серце пропускає удар від жаху. Привид діда прийшов до мене, побачивши що я створив з його колекцією пійла. - Прости, діду, я більше так не буду.
 
 Кілька секунд ми просто дивимося один на одного. В очах мого покійного родича такий же страх і подив як і в моїх. Може, це все лише галюцинації? Точно, я просто напросто перепив.
 
 Все ще міцно стискаючи в руці биту, я, про всяк випадок, відступаю назад. Невідомо добрий цей привид чи ні. У фільмах показують купу жахів, де померлі повертаються з того світу і вбивають всіх, хто попадається на шляху.
 
 Раптово привид робить крок вперед і тягне до мене свою кістляву бліду руку. Я в паніці розвертаюся, збираючись втекти з цього будинку, але в цей момент натикаюся на колону, боляче вдаряють лобом і падаю на підлогу. Світ навколо меркне, очі застилає чорна пелена і останнє, що проноситься перед очима - стривожений погляд діда.
 
 - Допоможіть ...