Читати книгу - "Кривава повня, Анна Ліє Кейн"

- Вони мертві? - спитала я через силу.

- Ні, - відповів Вальтрікс. Я здивовано глянула на нього. Чомусь я уявила, що він вб’є нападників. Хоч тепер мені стало страшно почути позитивну відповідь, але негативна збентежила ще більше. Вальтрікс відступив від мене на крок: - Я знаю ціну життя, міс ат Нарі. І я не вбиваю без необхідності. Ці люди - найманці Фарельда Німуса. І ними займеться офіційна влада Моріони. Я повідомлю їм.

Я спантеличено кивнула і сховала руки у кишені, опускаючи голову.

- Не бійтеся, вони не прокинуться. Але нам доведеться трохи затриматися, бо двигун не витримав навантаження. Я полагоджу. Думаю, за пів годинки поїдемо, а поки можете подихати повітрям. Та далеко не йдіть!

Я знову кивнула і відвернулася, повільно рушивши у бік багажника магмобіля. Ноги були ватними, а у голові злякано бігали думки. Я усвідомлювала, що без Вальтрікса дійсно не змогла б втекти від чотирьох найманців, а з іншого боку мене насторожувала поведінка охоронця. Щось у його діях було неймовірно неправильним.