Читати книгу - "Бунт моїх колишніх"

Дивно, що клієнти Шурика її перевіряли. Не вірилося мені якось, що Кішка десь намагається довести незаплямованість своєї репутації. Вона свого «темного» минулого взагалі ніколи не приховувала.

«Гаразд, навіщо марно витрачати розумову енергію? Зроби ласку, подумай про майбутню роботу! Як ти збираєшся встановлювати спостереження? Вона ж тебе відразу впізнає», — усередині зрідка прокидалося Щось Раціональне.

«Виходить, доведеться замаскуватися», — відповіла я і раптом відчула, як у голову мою влетіла Чудова Ідея.

«Оце вже ні! — Щось Раціональне здогадалося про все без слів. — Навіть і не думай!»

«Ах, дайте мені спокій зі своїми порадами! — Щира Жінка всередині вже прийняла рішення, і тепер будь-які заперечення були безглузді. — Мені потрібне маскування. До того ж, я давно збиралася змінити імідж».

«Ну навіщо прикривати професійними обов’язками власну потребу повипендрюватися?»

Те саме дослівно повторила моя мама, коли я попередньо піддобрюючись перевезенням необхідних речей з міської квартири на дачу, звернулася до неї по допомогу. Настуся ж, навпаки, була в захваті:

— Мамо, але ж це так здорово! Я — за!

— Сильніший інтелект, — знущалася мама, — як відомо, придушує слабший. Катре, як тобі не сором? У твої літа, й раптом надивилася на одинадцятирічних дівчисьок та матері голову морочиш! Якби Настуся з Дариною з дахів стрибати надумали, ти теж за ними кинулася б?

— Мамо, — іноді я вміла бути дуже наполегливою, — мені для справи потрібно, щоб мене не впізнали! Тож беріться до роботи!

— А як щодо того, що у вас із Силенською будуть однакові зачіски? — з надією запитала мама.

— Вікторія зроду з такою зачіскою на роботу не піде! Вона вже триста разів строгого вигляду набула. І потім, вона ж білявка…

— А ти хто?

Я виклала на стіл придбані заздалегідь пасма штучного волосся та фарбу. Бажання перетворитися на екстравагантну стильну чорнявку зробило мене вкрай завбачливою. Навіть гумки для закріплення кісок я привезла з собою. Мама тільки руками сплеснула. На жаль, іноді те, що сказала дочка, справді повинно бути виконане. Крапка.

Наприкінці процедури в дзеркалі відобразилась імпозантна панянка з масою зібраних у високий хвіст тонісіньких чорних-пречорних кісок. Настрій у мене миттєво покращився. Ми з Настусею були страшенно задоволені результатом, а мама тим, що перукарські жахи нарешті скінчилися. Добре, все-таки, коли всім добре!

— Скажи спасибі, що нас не три сестри, як ведеться, — з в'їдливою усмішечкою підбадьорила матір Настуся, — бо три голови заплітати довелося б.

— Жах, а не діти! — напівжартома обурювалась мама. — На головах негритянські зачіски, у головах суцільна порожнеча.

— Ти хотіла, щоб було навпаки? — поцікавилась я.

Мати вирішила, що відповідати на таке не варто.

ххх

Незабаром я сиділа за кутовим столиком, намагаючись не привертати уваги, що, зважаючи на мою нову зачіску, було не так просто. «Помітне маскування, виявляється, річ зовсім непрактична. Ет, раніше слід було думати…» Я почувалася цілковитою ідіоткою і ховалась від своєї рибки за величезним штучним деревом, яке прикрашало стилізоване під стародавню харчевню кафе. Кішка, м'яко перебираючи лапками та легенько погойдуючи стегнами, зволила з'явитися в цьому закладі хвилин десять тому. Як завжди, її поява супроводилася вологими зітханнями з боку чоловічого контингенту. Зараз ця втілена сексуальність сиділа біля стійки бару, вочевидь когось очікуючи.

Цікаво, кого наша Кішка охмуряла цього разу? Судячи з досьє Шурика, проживала вона вдвох із сином, а значить, її велике та світле кохання до мого доброго приятеля, пана Ключки, перейшло до розряду спогадів. Шкода. Двоє авантюристів були чудовою парою. Втім, це мене не обходить. На даний момент маю безліч справ, тож нині не до оплакування минулого.

Я тепер зобов'язана була нишком споглядати, як Кішка з досадою морщить чоло, кидає погляди-блискавки на годинник, що висить на стіні, та безтямно крутить у пальцях довгу тонку сигарету. Ненавиджу свою роботу! Терпіти не можу стежити за кимось! Кішка ліниво вигинає спину, прикурюючи в офіціанта, що підскочив із запальничкою, і щось запитує в нього. Той із сумнівом хитає головою, кидає погляд на двері й раптом розпливається в широкій посмішці. Він посміхався весь, від розчепірених пальців до кінчиків волосся — навіть вони дрібно здригалися.

— Кого я бачу! — офіціант кинувся назустріч тому, хто ввійшов. — Дівчина сказала мені, що чекає на вас, але я, зізнаюся, не повірив.

Отже, до кафе завітав пан Ключка власною персоною. Одягнений бездоганно, дорого, але зі смаком, 3 незмінними своїми атрибутами: хвостом кучерявого волосся за плечима та чорною шкіряною текою під пахвою. Роки минали, а Ключка не змінювався. Кішка, презирливо пирхнула й відвернулася. Виходить, «колишньої любові відкрилась рана»? Або й не закривалася зовсім. Відверто кажучи, я рада була бачити цих двох знову разом. Приємно отримувати в руки об'єктивні підтвердження існування вічних прихильностей. Микола стримано кивнув офіціантові й кинувся до дами з вибаченнями. Офіціант розчаровано опустив руки, недобре примружився.

— Ось до чого людей гроші доводять, — чомусь він вирішив поділитися зі мною своїм болем. — Раніше людиною був. Працював зі мною тут цілих півроку. А тепер, як спонсорів знайшов, щоб власні ресторани повідкривати, то й не здоровкається вже.

Я неуважно закивала, погоджуючись. І тут у мене задзвонив телефон.

— Так, привіт, — швидко промовила я, намагаючись спотворити голос.

— Скажи, якщо жінка довго користувалася яскраво-червоною помадою, а потім раптом перейшла на бежеві тони, що це може означати? — серйозним тоном запитав Жорик.

— Що