Читати книгу - "За двома зайцями, Старицький М. П."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Настя. Чи шовкове, чи бавовняне?
Явдокія Пилипівна. Шовкове, на два шістдесят, та й то через те уступив, що дуже залежала матерія.
Проня. Ви не знать що, мамо!
Явдокія Пилипівна. Чого? Єй-богу, правда!
Голос (з-за вікна). Та й зелена ж, як рута!
Парубок (до дівчини). Тобі до лиця пристало!
Дівчина. Диво й не пристало б: якби й на тебе начепити, то на жабу б здався!
Сміх.
Проня. Чуєте, який ярмарок завели?
Явдокія Пилипівна. То пусте. Ось ще одна сукня жовто-гаряча, з якогось такого чудного, що й язиком не вимовлю.
Проня. З мухленталену.
Явдокія Пилипівна. Еге ж.
Голос (з-за вікна). Ой, ненько моя, як жар. Аж горить…
Парубок. От би мені, бра, на штани!
Проня. Зачиніть вікна!
Явдокія Пилипівна. Нехай дивляться: один тому час!
Проня. Тут незабаром жених буде, а вони розташувались.
Явдокія Пилипівна (знов виносить жмут білля). А ось гляньте, які мережані та тонкі хусточки до носа.
Проня. Ви ще й сорочки принесіть!
Явдокія Пилипівна. І принесу, тут нема сорому: діло світове!
Наталка. Ой які ж гарнесенькі!
Парубок (з-за вікна). Гля! Гля! На доброго козака, то нікуди й чхнути!
Міщанки (з дверей). До твого носа й пристало!
Парубок. Та й у молодої ж з добру ковіньку!
Проня. Що ж це ви тут шкандаль робите! Напустили мужви!
Явдокія Пилипівна (не слуха). А ось укривало, єдвабове, рожеве; у Флоровськім 14 вистібали.
Настя. Славно! Та велике яке!
Наталка. Тут і трьох можна вкутати!
Міщанки (з-за дверей). Я б під таке полізла!
Парубок. Та й я б, якби попросили…
Проня. Я не можу вже цього видержати! Гетьте, мамо, з вашим приданим! Химко, зачиняй вікна та повинось оцей мотлох! Ходімо, сестрички, од шкандалю до моєї кімнати…
Настя і Наталка. Ходімо, ходімо! (Ідуть).
Химка вбіга, але Явдокія Пилипівна їй маха рукою і разом розкладають на стільці всі речі.
Явдокія Пилипівна. Я ж піду стрічати гостей, а ти гукни старого!
Химка. Добре! (Іде до вікна). Та не лізьте притьмом у хату, одступіться од вікон! (Виходить).
Голос (з-за вікна). Чи ба! Хтось приїхав хвайтонами. Це, либонь, жених!
Другі. Де? Де?
Інші. Гетьте! Одступіться! Ой ноги! Ноги!
Вихід X
Голохвостий і два митрополичі баси. 15
Голохвостий (ввіходить у фраці, при циліндрі, за ним два митрополичі баси). Оце всьо, як видите, беру: двор величезний, садок, дом і те, што в дому.
1-й бас. О, Сірки не убогі! Сіркова лавка швидко перейде на першу вулицю на Подолі.
2-й бас. Наберете в кишені добра.
Голохвостий. Авжеж, наберьом немало добра: не в дурнів удались! Через неделю міста ви й не пізнаєте сього двору. Отут на вулицю вчищу кам’яний дом первого хвисону на два етажа під бляшаною кришею; а в старий дом я буду свиней заганять.
1-й бас. Тобі пощастило, брате, єй-богу!
2-й бас. Тільки слухай сюди, пане Свириде: я пам’ятаю трохи дочку Сірків, здається, мов погана…
Голохвостий. То не мешаєть, пустоє, значить, дєло: аби побольше дєнєг, то ми, брат, при боцє заведемо… гм…
2-й бас. Важно!
1-й бас. Люблю!
Голохвостий (б’є по плечу). Хе-хе! (Одходить набік). Коли б уже скрутитись швидче: у мене просто через ту Секлиту душі нєту. Ну, що як ускочить? Хоч з Києва тікай, не то што! Здається только, я їх уложив добре, да вони й у сварці, на щастя… Господи, пом’яни царя Давида 16 і всю кротость його!
Вихід XI
Ті ж, Проня, Наталка, Настя.
Проня входить манірно, за нею подруги.
Голохвостий (підліта з квітками). Позвольте, дорогая нєвєста, ради, значить, щасливєйшого для меня дня подать вам пукета і поцеловать ручку!
Проня (соромливо бере). Ах, мерси! Бонджур!
Голохвостий. Красниє цвєти прекрасной квєтцє. (Цілує руки).
Проня. Мерси! (Набік). Який душка!
Голохвостий. Позвольте одрикомендовать вам моїх шахверов: Орест - знаменитий бас митрополичий, і не менче знаменита октава митрополича - Кирило…
Проня (подає руку). Очинно рада. Сєдайте.
Баси. Спасибі; ми й постоїмо.
Проня. Нєт, чого ж безпокоїться? Ще й в церкві, как дасть бог, настоїтесь.
1-й бас. Для такої панни і потрудитись можна.
Проня. Ви мнє комплімента пущаєте? Мерси!
1-й бас. Можна
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «За двома зайцями, Старицький М. П.», після закриття браузера.