Читати книгу - "Сфера"

Мей знітилася.

— Так, — сказала вона. — Звісно.

— Коли ти заходиш на сторінку колеги і щось пишеш на стіні — це позитив. Це громадсько значима дія. Це дія з підтримання зв’язку. І мені не випадає пояснювати, що наша компанія існує завдяки соціальним засобам зв’язку, які ти вважаєш «необов’язковими». Як я розумію, ти використовувала наші соцмедійні інструменти ще до того, як прийшла до нас?

Уже й не знала, як задобрити цю Джину. Мей була вкрай завалена роботою і не хотіла створювати враження, начебто переймається чимсь іншим, тому і відкладала реактивацію свого соціального профілю.

— Вибач, — витиснула з себе Мей. — Це я так сказала, що понад програму. Насправді вважаю, що це, може, і найголовніше. Тільки почала акліматизовуватися тут на роботі і хотіла зосередитися на своїх нових обов’язках.

Але Джина вилізла на свого коника і не хотіла зупинятися, поки не закінчить думки.

— Певно, ти усвідомлюєш, що слова «громадськість» і «громада» мають спільний корінь і ґрунтуються на комунікації, що походить від латинського слова «communis», і воно, своєю чергою, означає «спільне», «публічне», те, що поділяють усі чи багато людей.

У Мей гупало серце.

— Джино, мені дуже шкода, що так вийшло. Я домагалася цієї роботи. І все це знаю. Я тут, бо вірю у все те, що ти кажеш. Минулий тиждень був просто несамовитий, і я не мала змоги встановити налаштування.

— Гаразд. Але надалі знай, що соціальна активність і твоя присутність у мережі і на всіх пов’язаних із твоєю сторінкою акаунтах — це внесок у діяльність компанії. Ми вважаємо, що присутність у мережі — складова частина твоєї роботи. Все тут взаємопов’язано.

— Так, я розумію. Ще раз вибач, що невиразно висловилася.

— Добре. Зараз усе налаштуємо. — Джина перехилилася через перегородку і витягла ще один монітор, більший за другий, поставила його на стіл і швидко під’єднала до комп’ютера Мей.

— Добре. Отже, другий монітор так і залишається зв’язком із твоєю командою. Він стосується лише справ у ВК. Твій третій монітор — для участі в громадському житті, у «Сфері», компанії, і ширше. Розсудливо?

— Розсудливо.

Мей дивилася, як Джина вмикає монітор, і сильно хвилювалася. Ніколи вона ще не працювала з таким складним устаткуванням. Три монітори, і це для співробітника найнижчої ланки! Лише у «Сфері» таке могло бути.

— Гаразд, спочатку хочу повернутися до другого монітора, — сказала Джина. — Думаю, ти ще не активувала «Сферо Пошук». Зараз зробимо. — Виникла докладна тривимірна карта кампусу. — Все дуже просто і дозволяє тобі знайти будь-кого у кампусі, якщо потрібно поговорити з кимсь наживо.

Джина показала на мерехтливу червону цятку.

— Це ти. Задихалася, аж червона! Жартую. — Немовби визнаючи, що жарт не дуже доречний, Джина швидко вела далі. — Ти, здається, знаєш Енні? Вдрукуємо її ім’я. — Блакитна цятка з’явилася на «Дикому Заході». — Вона у своєму офісі, яка несподіванка. Енні як та машина.

Мей усміхнулася.

— Так і є.

— Я тобі аж заздрю, що ви з нею подружки, — сказала Джина і теж усміхнулась, але коротко і непереконливо. — А ось тут дуже крута нова програма, щось на кшталт щоденної історії корпусу. Буде видно, хто і коли прийшов на роботу, коли покинув корпус. З’явиться розуміння життя компанії. Ну, безперечно, все це тобі самій оновлювати не треба. Підеш у басейн, і твій ідентифікатор автоматично оновить стрічку. А щодо всього іншого можеш давати будь-які коменти на власний розсуд, і, звісно, ми їх тільки вітаємо.

— Які коменти? — запитала Мей.

— Ну, щось штибу — чи сподобався тобі обід, нове обладнання у спортзалі та будь-що. Рейтинги, лайки, коментарі. Нічого особливого, а кожен отакий внесок допомагає нам краще виконувати свою роботу з обслуговування співтовариства «Сфери». Коментарі пишуться отут, — сказала вона і показала, як на будь-який корпус чи офіс можна клацнути, а потім усередині додати будь-які свої зауваги геть про все і про всіх.

— Отже, це твій другий монітор. Там колеги по роботі, твоя команда, пошук людей у фізичному просторі. А тепер — забава аж до рання. Третій монітор. Тут твої стрічки у соцмережах і в «Цвіркуні». Бачу, ти не користуєшся «Цвіркуном»?

Мей визнала, що не користується, але дуже хотіла б.

— Чудово, — сказала Джина. — Ось уже маєш обліковий запис у «Цвіркуні». Я тобі ім’я придумала: МейЯ. Ну, майже як ім’я матері Будди. Прикольно, правда?

Мей дещо засумнівалася у доречності такого імені, до того ж вона нічого не знала і про матір Будди.

— А тепер підписую твій обліковий запис у «Цвіркуні» на все співтовариство «Сфери», тож віднині матимеш десять тисяч сорок одного друга! Дуже круто. Щодо твого «цвіркання», то ми розраховуємо на десять «цвірків» щодня, але це мінімум. Та я впевнена, зможеш сказати більше. Ага, ось твій плейлист. Якщо, працюючи, ти слухаєш музику, то твій плейлист автоматично розсилається по інших плейлистах, тоді вони об’єднуються у колективний, а відтак уже рейтинги — пісня, яку найбільше слухали протягом якогось конкретного дня, тижня, місяця. Є сто найпопулярніших пісень у всьому кампусі, але їх можна сортувати також за стилями — найпоширеніший хіп-хоп, інді, кантрі та будь-що. Отримуєш рекомендації на основі того, що слухаєш ти й інші зі схожими смаками — ось таке перехресне запилення у час, коли ти працюєш. Розсудливо?

Мей кивнула.

— Йдемо далі, одразу за стрічкою «Цвіркуна» бачиш вік-но для твоєї головної соціальної стрічки. Ми її розділили на дві частини — на внутрішню соцстрічку «БіоСферу» та зовнішню соцстрічку «МезоСферу». Чудо, правда? Ти можеш їх об’єднати, але ми вважаємо, що зручніше, коли окремо. Безперечно, навіть «МезоСфера» таки у «Сфері», еге ж? Як і все решта. Поки що розсудливо?

Мей сказала, що розсудливо.

— Мені аж не віриться, що ти тут працюєш уже цілий тиждень, а ще не читала головної соцстрічки. Зараз земля під тобою захитається. — Джина постукала по монітору Мей, і стрічка «БіоСфери» хлинула на екран нескінченним потоком повідомлень.

— Бачиш, скільки пропустила за минулий тиждень. Тому так багато. Ого, ти справді купу проґавила.

Мей стежила за лічильником унизу екрана, що підраховував усі повідомлення, надіслані їй сфероїдами. Лічильник призупинився на тисячі двохстах. Потім на чотирьох тисячах чотирьохстах. Але число зростало далі, час від часу запиналося і нарешті завмерло на восьми тисячах двісті сімдесяти шести.

— І це за минулий тиждень? Вісім тисяч?

— Наздоженеш, — підбадьорила Джина. — Може, навіть сьогодні ввечері. А тепер відкриймо твій звичайний соціальний акаунт. Ми його називаємо «МезоСфера», але той самий профіль і та сама стрічка, яка в тебе вже роками. Я відкрию, якщо не заперечуєш?

Мей не заперечувала. Дивилася, як її соціальний профіль, створений іще кілька років тому, тепер виник на третьому моніторі, відразу біля стрічки «БіоСфери». Монітор спов-нився каскадом повідомлень і світлин — кількома сотнями.

— Оце вже так маєш, що робити, тут тобі теж треба надолужувати, —