Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

  Як це можливо? Єва сіла на диван і почала пригадувати, що розповідала мама про те, як вона познайомилася із своїм майбутнім другим чоловіком, а саме з Васею. Катерина Борисівна зустріла його сім  років потому у санаторії куди їздила на оздоровлення в одну із своїх відпусток. Принаймні вона так розповідала. І про те, що вони були раніше знайомі не говорила і тим більше про те, що Вася знав її батька. Єва напружила пам’ять переконуючись, що жодного разу не чула про те, що Василь Іванович був знайомий з її батьком. Отож виходить від неї навмисно приховували цей факт.

  Єва взяла з собою світлину та пішла до своєї кімнати продовжуючи розмірковувати над питанням, навіщо мама приховала від неї те, що вона була і раніше знайома з цим Василем Івановичем і тим більше, що і батько його знав. Єва пригадала, які були стосунки у її батьків. Та нормальні були і тут раптом вона пригадала сварку між своїми батьками. У той день Єва трохи раніше ніж зазвичай повернулася додому з університету. Останню пару тоді відмінили, через те, що викладач захворів. Зайшовши до будинку Єва почула крики сварки, які доносилися із спальні її батьків. І тоді Єва тільки тяжко видихнула та пішла на кухню, щоб заварити чаю та зробити собі бутерброд. Гадала, пересидить на кухні поки батьки з’ясовують між собою стосунки. Не всі слова тоді чітко чула, але дещо долетіло до її вух.

-Як ти могла?- вкотре запитував батько у матері.

-Це сталося випадково… не знаю як я могла. Саша вибач мені.

-І з ким… з Васею,- батько ще сильніш підвищив тон свого голосу.- Скільки разів?

-Я…

-Отож не вперше. Катя, як ти могла?- і потім батько вибіг із дому щосили грюкнув дверми.

  Єва тоді не наважилася зайти до мами і запитати, що сталося. Згодом, коли все заспокоїлося, батьки зробили вигляд, що ніякої сварки не було, що все гаразд. І Єва тоді про все забула, а зараз згадала. І якщо тоді вона не придала ніякого значення тим словам, які випадково почула, то тепер все зрозуміла. Її мама зрадила батька з Васею і мабуть не один раз. Виходить те, що Вася був коханцем її матері, а після смерті батька вони одружилися.

  Єва почула як вхідні двері у будинку відчинилися, а це означає хтось повернувся додому. Дівчина відігнала від себе спогади намагаючись опанувати емоції.  

-Хтось вдома є?- почула вона голос матері.

-Так,- відповіла Єва, гадаючи як їй бути далі.

  Через хвилину до кімнати Єви зайшла Катерина Борисівна, яка вже встигла скинути верхній одяг.

-А ти чого сьогодні вдома? Не захворіла бувай?- занепокоєно запитала жінка.

-Узяла відгул, захотілося побути вдома. Мамо, що це?- Єва не змогла не запитати про це.

-А що це?- незрозуміла відразу Катерина Борисівна про що це запитує в неї донька.- Це світлина.

-Що на світлині?- більш точніше запитала Єва.           

  Щойно Катерина Борисівна побачила, хто зображений на світлині все зрозуміла. Вона мовчала, не знала як відповісти на запитання заданого її донькою.

-Ти зраджувала батькові з Василем Івановичем. Хіба не так?- Єва наважилася на цю розмову, сподіваючись на відвертість з боку своєї матері.

-Ні… про що ти… Звідки у тебе ця світлина?              

-Мамо, будь ласка, не треба мене знову обманювати. Бо ти і так це скільки років робила. Вася був твоїм коханцем?

-Так, він був моїм коханцем, а зараз став моїм чоловіком,- зізналася Катерина Борисівна,- вибач мені за це. Це сталося якось само собою…

-Як ти могла? Як? І навіщо ти приховала від мене той факт, що тато теж був знайомий з цим Васею,- Єва вже до кінця хотіла з’ясувати правду і тому запитала у неї про те, що колись запитував і батько.

-Твій тато і Вася були друзями, разом їздили на риболовлю. Але вони не були наскільки близькими друзями, як здавалося. Їх просто єднала риболовля,- почала розповідати Катерина Борисівна,-ця світлина була зроблена у той день, коли я разом з ними теж їздила на риболовлю. І це той день…

-Коли загинув мій тато…,- почала здогадуватися Єва.- Коли татові зробилося погано і він впав у воду де була ти і Вася? Чому ви йому не допомогли? Ну звісно… вас не було поруч, бо ви усамітнилися і залишили мого батька на одинці біля річки. Отож, виходить батько тобі вже раніше вибачив зраду. Бо я чула, як ви сварилися, але тоді цьому ніякого значення не придала. Як ти могла?

-Доню заспокойся, будь ласка, та сядь…

-Я не хочу заспокоюватися. Я хочу знати правду,- Єва ніяк не могла усвідомити того, про що дізналася.

-Так, твій батько вибачив мені зраду. Він повірив у те, що більше цього не повториться. І Васі теж вибачив. І тому ми разом поїхали на ту фатальну риболовлю. Це ніби було перемир’я,- Катерина Борисівна не стрималася та заплакала,- і все було добре. Крім нас там ще були інші рибаки і ніхто не почув і не побачив, як Саші зробилося погано і він упав у воду та захлинувся водою. Можливо аби він не впав у воду, то швидка б йому змогла допомогти. Як потім з’ясувалося у нього був інсульт.

-Аби ти не зрадила довіру батька і знову не пішла з тим Васею… Мамо, як ти могла…

-Я нічого не могла з собою вдіяти, бо до нестями покохала Васю. З ним я ніби ожила, знову відчула себе жінкою. Я не могла протистояти його чарам. Це… Будь ласка, намагайся мене зрозуміти.

-Мені важко тебе зрозуміти. Я хочу піти пройтися, подумати, побути на самоті,- Єва відкрила сою шафу і дістала звістки куртку та шапку…