Читати книгу - "Olya_#1"

човники зазвичай не комплектуються чимсь більш потужним, ніж планетарні рушії. От. На гіпердвигун потрібна особлива космофлотська ліцензія, це річ суворо підзвітна. Тому вони зазвичай крадуть де-небудь оці корита і модифікують їх — ставлять там гіпердвижок і навігаційну систему якусь простеньку, інколи ставлять пару лазерних гармат — чогось більш серйозного я майже не зустрічав… І отак вони літають. Але. Самі розумієте — підпільно встановлені движки од якогось промислового ваговоза…

— Часто виходять із ладу, — здогадалась Оля.

— Так, зазвичай вони просто сідають. Для Землі чи колоній це ніяка не проблема, а от у глухому космосі, незаселеній системі, поодаль від шляхів…

— Це важко відремонтувати? — спитала Оля.

— Проблема в тому, що потрібні індустріальні потужності. Простіше кажучи — потрібні енергопучки.

— Тобто оці орбітальні станції техобслуговування…

— Так, вони здатні приймати пучкові струмені від енергооб’єктів — через комунікатори. А там, де нема комунікаторів…

— Нема і струменів, я зрозуміла, — задумливо всміхнулась Ольга. — А вони не могли припасти там… як це називається? Батареї якісь?

— Корабельні акумулятори, так. Але ними вже майже ніхто не користується, це стара зіпсована трухлятина…

— … Яка теж може розрядитись.

— Або й вибухнути. У них з енергетикою завше проблеми.

— Хех, я не знала цих тонкощів.

— Як і я ваших, — командор підморгнув.

— Ваші хоч не такі моторошні…

— Та як сказати. Уявіть, що ви бовтаєтесь посеред космосу або на орбіті якоїсь богом забутої планети…

— А якщо там дійсно є база?

— То й що? Я бачив покинуті бази контрабандистів безліч разів. Деякі були покинуті десятиліття тому… Та й що там за бази? Якісь примітивні нори, укриття, склади нелегального софту і краденої зброї… Навіть якщо планета форматована та придатна для життя — ви сидите там і чекаєте смерті. Що вам ще робити? Допомога не прийде, а винятково всі пірати — смертні.

— Логічно.

— От вони і посилали б сигнали, надіючись, що якесь велике судно пройде поруч… Урядового зв’язку там немає — самі розумієте. От ми спинимо Руанду і з’єднаємось із Марсом — а їм що робити? Це ще добре, що Independence розвертався поблизу — це насправді велика удача.

— Тобто вони напали на рятувальників заради їх човника?

— Не обов’язково напали. Це лише припущення, — командор похилив голову. — При стикуванні могли, наприклад, вибухнути їхні злополучні движки… Особливо якщо вони були не розряджені, а просто «залипли» — це коли… Та, словом — могло бути що завгодно. Вони могли везти небезпечний вантаж.

— Агресивний софт? — розуміючи, кивнула Оля.

— Або саморобну вибухівку — вона буває вельми потужна, але нестабільна. Та що гадати — ось причалимо і розберемось.

Командор зиркнув на пливуче зображення.

— До речі, прибуваємо, — коротко мовив він і тицьнув по екрану. — Міс Асланоглу, командуйте.

— Слухаюсь, сер, — почувся віддалений голос турчанки.

Екран раптом замиготів сліпучими просторовими струнами, через котрі вони неслись. А потім ті струни немов за мить злились в одне сліпуче більмо… і воно немов луснуло перед Олиними очима.

Вона побачила на екрані чуже й незнане зоряне небо — по його центру холодно блискала одинока бліда зоря, дещо більша за решту.

— Це… — вивела Оля.

— Це наша Єлена, — задоволено протягнув командор.

Коло зорі тут же виріс прямокутник екранної індикації:

Tau Helen

NGI-224-G1, SKHB 2, GSC 2790:2139…

HBK 0–1, M3GC J003247+393440

— А оце…

Командор повів рукою по поверхні екрану і вказав на ще одну зірочку — більш тьмяну.

— Оце наш лайнер.

Екран прокоментував:

INDEPENDENCE

…of the Paradise

Paradise Inside Group (c)

Олина зорова індикація також замиготіла:

Встановлення комутативного галактичного зв’язку Okinawa-Net …

На вас очікують ТРИ відеоповідомлення.

ПАМ’ЯТКА!!!

«Макс… Треба буде записати для Макса повідомлення. Одразу як вийдемо зі стрибка. Не забути!»

Вона згорнула віконця і зиркнула на командора.

Той стояв на фоні чужого і незнаного зоряного неба.

Задумавшись.

Похиливши голову.

Його зіниці зосереджено бігали по пустоті перед ним.

«Читає», — здогадалась Оля.

І… трошки завагавшись, активувала руткіт.

Той самий — встановлений нею при рукостисканні.

4.

Взагалі-то вона мала на це право. Шпигування за екіпажем в інтересах корпорації входило в її прямі обов’язки. Саме це, якщо розібратись, було однією з головних причин їхньої настороженості щодо неї. Вона знала, що вони про це знають, і вони знали, що вона… Криптограф Skytek у складі екіпажу не просто наладчик інтерфейсів і, взагалі-то, не скільки наладчик отих до сказу автономних та саморегульованих інтерфейсів, не скільки наладчик, як… наглядач. Він нікому не підзвітний і ні від кого не залежить. Корпорація — монополіст, корпорація веде свою гру. Про це знали на Землі і в колоніях, про це знали у військах і в поліції, про це знали в інших транснаціональних корпораціях, про це знали скрізь.

Але Оля чесно тут ні за ким не шпигувала. До сих пір. На завантаження Яню програми-шпигуна у неї були вагомі причини, і вона мала намір їх, правильно оформивши, додати до свого офіційного рапорту. Вона вирішила, що буде діяти, вже коли дізналась про зорю Тау Єлени, про планетарний полігон і Ragnarok. Врешті, їх цьому вчили. Усі п’ять років у Мюнхенському Центрі