Читати книгу - "Туманний Острів, Таня Толчин"

 - Боги милостиві, Джинна! – схвильовано вигукнула Сессіл. – Треба негайно обробити твою рану і лікувати! – вона ретельно розглядала опік на руці дівчини. Рана вже добряче загноїлася, навколо неї проступали на шкірі червоні плями. – Є загроза зараження…

 - Ноел казав лише водою промивати і нічого не робити… - пробурмотіла перелякана Джинна.

 - Твій Ноел нічого не тямить в цілительстві… - Сессіл негайно прийнялась за роботу, відчуваючи себе наразі корисною. Вона обробила руку Джинни, як же в нагоді стали ті зілля, мішечки з якими цілителька ще на Горті пришила до вивороту своєї сукні.

Після пережитих пригод Сессіл спала близько доби. Прокинувшись на світанку наступного дня, вона була сповнена нових сил і ентузіазму.

Джинна і Гізер поступово знайомили цілительку з новими правилами на острові. Прокидаючись досвіту, жінки готували їжу для усіх мешканців селища, роботи наразі вистачало… Над вогнищами в чанах кипіла вода, де варитиметься каша і величезні білі боби, яких Сессіл раніше ніколи не бачила.

 - Це казарги. Їх смак нагадує квасолю… вони тануть в роті, доволі смачні… З них ми ще випікаємо паляниці, додаючи яйця і сухі трави, - захоплено розповідала Джинна. Як виявилось, вона була доволі  майстерною кухаркою, маючи здібність із найпростіших інгредієнтів виготовити дивовижні смаколики.

 - Спробуйте мій сидр з рожевих яблук, - стара Енн поставила на стіл великий глиняний глечик.

 - Підступні у Вас напої, Енн! – Джинна зробила ковток солодкого сидру. – Але ж смачно! Сподіваюся, окрім яблук Ви туди ніякого зілля не додавали? – дівчина запитливо примружила очі, уперши руки в боки, а решта жінок пирснули зі сміху, щось пригадуючи…

 - Згідна, із своєю настоянкою тоді я перестаралася, - пробурмотіла стара, знизивши плечами.

 - Напій з ягід могви і пилку мальгез! Ви собі уявляєте? – крізь сльози сміху запитала Гізер. Наразі вже і посмішка з’явилась на вустах Сессіл, вона добре знала властивості цих рослин… Маленькі червоні ягідки могви були сильним галюциногеном, а ще й з додаванням пилку мальгез…

 - Проте початок весни весело відсвяткували… - Енн махнула рукою, наче ця тема не варта обговорення.

 - Авжеж! Усі гучно сміялись і бігали по лісу! – Джинна вже захлиналась сміхом. – А потім приповз Страж… Але на нього ніхто тоді уваги не звертав…

 - Отож! Та морда зжерла усе відро з залишками напою і ягодами! Потім ящур вирубився і заснув біля нашого селища, а вранці оговтався і поповз до озера вгамовувати спрагу… Бачили би ви, як він повз! Ця велика туша потоптала усі кущі і квіти довкілля… - Енн кахикнула і посміхнулась, згадуючи ті події. – Ось неможна йому пити, як і нашому Джо! Та й приповз ящур саме на запах того напою…

Дзвінкий сміх лунав долиною, в селищі панувала весела метушня. За столами під накриттям трапезної збиралися чоловіки, щоб вдосталь поїсти, адже день попереду важкий. Роботи на острові завжди всім вистачало, капітан чітко розподілив обов’язки. Рассел також важко працював з усіма нарівні.

Сессіл подумки подякувала в молитві Матері Природі за такий несподіваний поворот подій. В селищі панувала доволі приємна і дружня атмосфера, не вистачало лише Гербі…

«Як він там?» - серце цілительки стискалося при спогаді про рідну і покинуту на Горті людину.

 - Я Джегг, до Ваших послуг, - з гірких роздумів висмикнув голос одного з мешканців селища. – Якщо щось потрібно полагодити чи зробити, звертайтесь до мене! – сірі очі чоловіка із доволі приємною зовнішністю випромінювали доброту. – Я випадково прибув сюди добровільно і сам, в пошуках пригод. За фахом тесляр, а також і дослідник… Завжди мріяв про вільне суспільство без умовностей і титулів, саме тут його віднайшов…

Сессіл відчула в цій людині відкриту і світлу Душу, таке товариство лише тішило.

Коли до столу наблизився Рассел, серце цілительки мимоволі здригнулося, раніше вона нічого подібного не відчувала… На мокрому після купання оголеному чоловічому торсі виблискували крапельки води, чорні пасма волосся також ще не встигли обсохнути. Сессіл відразу зашарілася і відвернулася, але крадькома продовжувала кидати погляди на жилясті засмаглі руки капітана. Увагу привертали знайомі татуювання, які цілителька вже раніше бачила у Семюеля і Трея… Але на відміну від тих чоловіків, в Рассела на одному з кремезних передплічь було зображення шестигранника, окресленого трикутником.

Коли Сессіл відвідувала на Горті у своєму селищі школу, вчитель на заняттях історії і географії багато розповідав про символи та їх значення… Трикутник символізував верховного Крижаного Бога, якому поклонялись лардонці, а шестигранник – ідеальний баланс енергій всесвіту. Татуювання, яке дівчина побачила в капітана, далеко не кожному було дозволено наносити на тіло. Цілителька зробила висновок, що Рассел належить до якогось доволі старовинного і енергетично сильного лардонського роду…

Перед обідньою трапезою цілителька повторно оглянула рану Джинни і обробила її порошком із пилка мальгез, приготованим за рецептом Гербі. Дівчата сиділи на лавці трапезної під накриттям.

Почервоніння почало зникати, зілля виявилось доволі ефективним. За процесом перев’язки з цікавістю спостерігав Ноел, він завжди недовірливо ставився до цілителів, вважаючи, що вони лише жадібні до монет і обманюють своїх пацієнтів.

 - Або ти чаклунка, як казав наш Джо, або дійсно гарний цілитель, - резюмував здивований парубок. – А звідки в тебе ці зілля?

 - Сама виготовила. Матір Природа усе для цього дає, потрібні лише знання…

 - Я особисто попрошу капітана, щоб виділив для твоїх потреб окрему кімнату в одній із будов селища… Наразі є одне приміщення, що примикає до майстерні Джо… Старий в нас гончарною справою займається, хоча раніше був піратом океану, - Ноел продовжував уважно спостерігати за роботою цілительки, яка вже закінчувала перев’язку.

Близько вечора в Сессіл була вже своя власна майстерня, невелика кімната з окремим входом, що примикала до майстерні старого Джо. Тішила наявність маленької пічки, що так необхідна для приготування різноманітних відварів. Підлогу застеляли широкі грубі дошки, а щілини дерев’яних стін були замащені сірою глиною. За кілька годин за допомогою Гізер і Джинни цілителька прибрала в кімнаті, яка із занедбаної перетворилось на доволі затишну.