Читати книгу - "Наречена мого брата, Ярл Конг"

Витягую з сумочки мобільний та тут же набираю до Артура, бо мені щось ні чорта не подобається дана картина. Поліціянти мало того, що приїхали на цей виклик разом з пожежниками, так вони ще й стали таким собі напівколом, ніби відгороджуючи шляхи до відступу. Як на мене, то все мало відбуватися навпаки - працівники правопорядку повинні допомогти відвідувачам клубу якомога скоріше покинути це місце, щоб не дай Боже не постраждати від пожежі, яка розгортається всередині приміщення. Хіба не в цьому полягає їх робота? Не в тому щоб захищати цивільних?

- Артур! - Мені стає страшно. Дуже страшно. Адже обличчя правоохоронців чи то зосереджені, чи то злі, чорт його зрозумієш як то вірно трактувати, а навколо панує метушня, яка не вселяє надії на щось позитивне. Тому хочеться опинитися якомога далі звідсіля, під опікою нареченого, бажано в його обіймах.

- Емі, що таке? Що трапилося? - Коханий ніби через телефон відчуває, настільки я збентежена, настільки хвилююся, тож таке враження вже готовий бігти, мчати, летіти, все що завгодно робити, лише б врятувати свою дівчинку. Свою улюблену.

- Ти можеш приїхати та забрати мене з клубу? - Повз мене пролітають пару пожежників з вогнегасниками в руках й біжать всередину приміщення, натомість поліціянти таке враження підійшли ближче, звузивши це напівколо й загнавши відвідувачів "БлекВайт" в таку собі пастку. З одного боку мужі правопорядку, з іншого - будівля. Натовп починає скупчуватися один до одного, стає все тісніше, від чого мені тут же ніби не вистачає повітря й перед очима починають кружляти чорні цяточки. Передвісники того, що скоро організм не витримає й відімкнеться до кращих часів.

- Виїжджаю! - Кричить в динамік Артур, чим дещо приводить мене до тями, і водночас я усвідомлюю, що найближчих пару років він чорта з два кудись мене відпустить. Навіть просто погуляти, не кажучи вже про те, щоб десь крутити п'ятою точкою в клубі.

- Що тут відбувається? - Дуже гарне запитання, точно в ціль, тому повертаюся в сторону людини, яка настільки добре мислить в такій критичній ситуації. Цією людиною виявилася Рітка, яка вже геть начисто забула, що ще десять хвилин тому вона заворожувала чоловіків на танцмайданчику своєю фігурою, а зараз таке враження готова розв'язувати глобальні проблеми всього людства.

- Зараз Ринат все вирішить, не хвилюйтеся, - я настільки впала на певний час в ступор, так піддалася паніці, що не помітила, як біля мене опинилася Лерка, погляд якої був спрямований кудись в сторону. Явно не на нас з Рітою.

- Доброго вечора, доблесним захисникам нашого спокою, - Лерка дивилася на свого рідного брата, який випірнув з цієї метушливої юрби й рушив певно до головного поліціянта серед всіх інших, оскільки той був куди старше й стояв ніби на чолі свого загону. Загону, який по одній лиш команді готовий був нас всіх ще більше підтиснути до входу в клуб. Ніби дурненьких курчат загнати в сарай.

- Хто ви такий? - Схоже, що так, Ринат вірно визначив командира поліціянтів, бо той не проігнорував звернення брата Лери, натомість сам перейшовши до конкретики. Дещо навіть нахабно перейшов. Так само нахабно, як нас продовжували тримати в таких собі заручниках.

- Ринат Віталійович, власник цього закладу, - чоловік простягнув руку поліціянту, вирішив по-панібратськи з тим привітатися, але командир проігнорував цей жест, зверхньо поглянувши на Рината. Даючи тому зрозуміти, що треба дотримуватися субординації. - Можу я поцікавитися, що трапилося? І чому ваші підопічні стали таким чином, щоб не дати пройти відвідувачам мого закладу?

- У наш відділок надійшла інформація стосовно того, що у вашому клубі, Ринат Віталійович, відбувається продаж та вживання заборонених препаратів.

Якщо це сюрприз на мій дівич-вечір, то вже варто пану командиру одним різким рухом зривати з себе костюм поліціянта та перетворюватися в стриптизера, а іншим правоохоронцям підвозити сцену, на якій і буде відбуватися гаряче шоу. Це у випадку, якщо подруги вирішили мене здивувати по повній програмі. Я здивована. Дуже. Час зривати маски й продовжувати веселощі, поки моє серце остаточно не зупинилося.

- Який ще продаж? Яке ще вживання? Командире, ви, напевно, помилилися, ми не порушуємо закон, - якщо Ринат вирішив ідеально зіграти роль побитого горем власника закладу, то у нього вийшло краще, ніж в будь-якого актора драматичного театру. П'ять балів з п'яти. Я оцінила. Дякую. Вистачить...

- Ось зараз і перевіримо, чи ви кристально чисті, Ринате Віталійовичу, чи щось від нас приховуєте, - цей головний поліціянт з такою насолодою промовив ці слова, начебто вже передчував який кайф він отримає, якщо все ж таки разом зі своїми підопічними знайде щось заборонене. Ніби він отримає жирну премію за вилучення чогось незаконного. - Шикуємося в три колони й підготовлюємо особисті речі для перевірки.

Ці слова вже були адресовані всім відвідувачем нічного клубу і я вже дуже і дуже сумнівалася в тому, що це постанова... Це реальний обшук. Реальними поліціянтами. На предмет реальних наркотичних речовин...