Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"

Як же я ненавиділа такі ось вияснення відносин ночами! Адже так добре і солодко заснула, ось якого чорта там взагалі відбувалося? Виск, мати, крики, з'ясування стосунків, бійка і звуки швидкої, яка наближалася все ближче і ближче.

Мабуть, не все в дев'ятнадцятому окрузі змінилося за останній час, а мій квартал ночами був явним тому підтвердженням. 

Спочатку я почула на вулиці гучний звук, ніби щось десь розбилося. Немов розбили скло або вітрину якогось магазину. І, якщо чесно, це було навіть більше схоже на удар об стіну чогось важкого, ніж на те, що у когось на кухні просто тарілка розбилася. Тим більше хіба після розбитої тарілки починаються такі крики? Та ще й чоловічі? Я не могла розібрати конкретних слів, але я розуміла, що на вулиці щось сталося. І, здається, там чоловіки щось не поділили. 

Хоч ми орендували тут квартиру відносно недовго, я вже добряче втомилася від цього району. Так, він значно змінився за останній час, але деякі нещасні елементи тут залишилися, базувалися вони, як раз, не далеко від мого будинку. 

У мені боролися дві думки. Спочатку я хотіла підірватися і підбігти до вікна, висунути голову і спостерігати за тим, що там відбувалося. Ну, я ж дівчинка, панове, мені теж цікаво подивитися хто, кому і за що готовий набити морду. Але, з іншого боку... Я б могла розсердити й так вже розлючених чоловіків, висунувшись з вікна посеред ночі й тим самим привернути до себе небажану увагу. А з цікавими тут розмови були короткі. 

Все-таки змусивши себе залишитися в ліжку, накрившись ковдрою з головою, я знову поринула в сон. 

- Ти це бачила?! - Еллі завжди вміла побажати доброго ранку тільки у властивій їй манері. 

Ось і зараз, саме в той момент, коли я розкрила рот і намагалася помістити в нього круасан, моя подруга залетіла на кухню і почала кричати. Кричати так, як ніби у нас як мінімум почалася пожежа, а ми не одягнулися і сидимо на кухні чаї ганяємо, поки за стінкою орудують такі пожежники красунчики, що нам абсолютно точно можна було б когось підчепити. 

- Твої очі, які палають захватом? Звичайно бачила, тільки не бачу цього нещасного, на кого ти запала. Де він, дитинко? Де цей щасливчик?! - Все-таки відклавши круасан я подивилася на подругу і розпливлася в задоволеній усмішці. Еллі саме так завжди реагувала на чергового залицяльника, і саме той погляд означав, що комусь незабаром доведеться не солодко, адже вона свого домагалася завжди. 

- Та йди ти! Там у дворі таке... А ти знову наді мною жартуєш...