Читати книгу - "Клуб Боягузів"

— Ну-ну, — Клава спробувала посміхнутися Денисові, ніби закликаючи його в свідки Максимової дурості. Та Черненко не зреагував, потроху починаючи розуміти хід думок свого приятеля.

— Гну, — огризнувся Максим. — Ти хочеш будь-що поїхати за кордон на навчання. Твій вітчим має можливості відправити тебе, як твоїх друзів та подружок виряджають з України їхні багаті батьки. Але в нього свої погляди на все це. Він не розуміє, чому здібні діти повинні вчитися десь інде, тільки не тут. Ти не розумієш, чому всі їдуть до престижних закордонних коледжів, а тобі доводиться лишатися тут. Тому починаєш гру. З попередньою домовленістю із партнером ти зникаєш з дому. Він дзвонить Коцюбі і вимагає викупу. Причому цілком осудну суму, він не жадібний. Шах. Потім ти, сьогодні зранку імітуєш, втечу. А твій партнер імітує переслідування. Ще шах. На цьому етапі тобі потрібні свідки, і ти їх знаходиш. Але ось біда — будь-хто, дорослий чи підліток, в цій ситуації відразу захоче тебе врятувати, дзвонити в міліцію і батькам. Проте міліція вам не потрібна, а Коцюбу ставити до відома ще зарано: твої благородні рятівники мусять у повній мірі відчути небезпеку, в якій ти опинилася. Аби потім було що в фарбах та подробицях розповісти мільйонерові. Тому вигадана зворушлива історія про ваші родинні проблеми: рідний батько конфліктує з вітчимом, викрадач цим користується, аби прикрити себе, а ти не хочеш неприємностей для рідного тата, нещасного художника. Поки тебе терзають сумніви, викрадач, мов фантом, з'являється тут і намагається знову вкрасти жертву. Іще шах, тепер уже — нам із Черненком. Тоді ти приймаєш рішення будь-що повернутися додому, але береш нас у свідки. А з нас, у свою чергу, береш чесне слово, що ми не будемо піднімати в розмові з вітчимом ваші складні родинні проблеми. Яких насправді не існує — ти їх вигадала. Ну а фінальний акорд — третя спроба викрадення і погоня. Шах, вітчим здався, ти поїдеш за кордон.

— Не з вами ж, придурками та невдахами, в цій країні жити! — вирвалося в Клави, в її очах тепер світилася неприхована ненависть. — А те, що ти тут зараз молов, ніхто ніколи не доведе!

— Бачив? — Білан знову закликав Черненка в свідки.

— Гадюка! — той стиснув кулаки. — Я ж тебе...

— Що ти мене? — тепер Клава глузувала. — Наб'єш? З дівчатами битимешся, чемпіоне?

— Не хочеться навіть бабратися, — буркнув Денис.

— Битися не битися, але це нічого не змінить. Клавка права, — сказав Максим, далі дивлячись на Дениса. — Доказів у нас катма. Те, що ми з нею шахісти і можемо мислити однаково, ще нічого не означає. Мобільного її ми не знайдемо. Але все одно, — він знову повернуся до дівчини, — ми хто завгодно, навіть невдахи, якщо хочеш. Тільки не придурки. Знаєш, чому? Бо номер синьої «Шкоди» твого партнера я все ж роздивився. Встиг. У мене як у шахіста чудова пам'ять на цифри.

Клава змінилася на лиці. Денис здивовано роззявив рота. Максим став у позу переможця.

— Я нікому нічого поки що не сказав. Нагоди не було. Тим більше, я не точно пам'ятаю одну цифру. Але що таке цифра? Будуть підставляти від нуля до дев'яти — вирахують. А разом з нею — і твого напарника. Сказати, як далі партія повернеться? Тобі мат, королево! — витримавши потрібну в таких випадках паузу, Білан закінчив: — Спробуй лиш виїхати за кордон — і я скажу твоєму чудовому вітчиму, що побачив уві сні номер синьої «Шкоди». Ти мусиш перехотіти залишати країну, якій потрібні здібні учні. А скажеш ти це вітчиму тут, зараз, і не пізніше як за півгодини. Все, готуй патріотичну промову!

На цій ноті Максим Білан, а за ним — Денис Черненко вийшли, залишивши Клаву Король наодинці зі своїм програшем.

— Ну ти молоток, чувак! — Денис не приховував свого захвату. — Класно ти її! Ось так мене розвести! Не вийде, ха-ха! Слухай, а коли ти встиг номери змалювати?

— А я їх і не встиг змалювати, — посміхнувся Максим.

— Оп-па! Отже...

— Нехай вона думає, що це правда. Я брешу так само, як вона. І мою брехню теж неможливо довести. Та поки вона вірить, що її тримають на гачку, свого не доб'ється. Хіба це не перемога?

м. Київ,

липень 2008 р.

Примітки

1

Гастролер — тут вживається не в значенні «артист». Гастролером називають злодія, котрий приїздить у інше місто, де його ніхто не знає, з метою скоїти злочин і швиденько втекти. Це називається «виїхати на гастролі».

2

Країна Оз — чарівна країна, куди мандрують герої казки американського письменника Френка Баума «Чарівник з країни Оз». Свого часу її переспівав російський письменник Олександр Волков, назвавши свою казкову повість «Чарівник Смарагдового Міста». У казці чарівник, який виявився насправді спритним фокусником, взявся виконати бажання кожного з героїв і наділити їх по черзі розумом, добрим серцем та хоробрістю.