Читати книгу - "Ти - і є моя вбивця , ліліанаа"

ПОВЕРНЕННЯ В БОСТОН ЧЕРЕЗ МІСЯЦЬ 

Ми з Арленом разом. Щасливі та шалено закохані. Нікому ще не розповідали бо хотіли це розказати особисто. Доречі, ми вирішили що нікому не розкажемо про хворобу мого хлопця. Це в минулому як і всі наші негаразди. Відтепер разом назавжди..

Арлен постукав у двері дому батьків та нам відкрив Томас. Він мовчки повернувся в середину, а ми за ним.

 - Чому ти навіть не привітався з нами? - звернувся Арлен до брата, я взяла хлопця за руку. 

 - Ти ж казав, що ніколи не повернешся. - Томас наче й не почув питання свого брата.

 - Все пішло інакше, тому ми вирішили приїхати. - відповів мій хлопець не відводячи погляду від Томаса.

 - Ми? То вона знову твоя? Хоча мовчи, я завжди знав, що вона ніколи мене не покохає. - Томас повернувся до своєї кімнати, а ми залишилися самі. Арлен повів мене у вітальню та ми сіли на диван, а невдовзі повернулися батьки додому та помітили нас.

 - Оу, ви приїхали. - зраділа нам жінка та обняла нас. 

 - Приїхали бо маємо дещо сказати. - сказав Арлен.

 - Ми вас слухаємо. - сказав батько та вони сіли напроти нас.

 - Ми з Алісією зустрічаємося і переїжджаємо до Іспанії, інколи будемо приїжджати. Хочемо вашого благословіння. - відповів Арлен. Чоловік з жінкою переглянулися та легко посміхнулися.

 - Якщо щасливі разом, то ми лише раді. Ми даємо вам своє благословіння. Будьте щасливі. - сказала жінка, Арлен взяв мене за руку та поцілував у чоло. Як же я щаслива з ним. Боюсь, що одного дня я всього позбудусь назавжди..

Через години 2, Арлен з батьком поїхали по справам. А мама була у сусідки. Я була у своїй кімнаті, як до мене зайшов Томас.

 - Хотів вибачитися за те, як вас зустрів. І чай тобі зробив, ти ж любиш його. - сказав Томас, я легко посміхнулася та прийняла чай.

 - За чай дякую, а за те, як нас зустрів вже немає різниці. Не думай про це. - відповіла хлопцю і зробила ковток запашного чаю. 

Коли я майже випила свій чай, зрозуміла, що щось не так. Я відчувала слабкість у тілі та очі самі закривалися. Пам'ятаю, як поставила порожню чашку та тумбу та лягла у ліжко, щоб поспати поки немає Арлена.