Читати книгу - "Кривава повня, Анна Ліє Кейн"

Я й сама не могла збагнути що зі мною коїться. Я ж мала просто виконати роботу та повернутися додому, а натомість не можу спокійно дивитися на свого охоронця.

- Час вечеряти, - Ґрейн не дав Кірі знову щось вигадати і продовжити дискусію. Він зняв мʼясо з вогню і почав розкладати його по тарілках, мені довірив розливати напої, а Кіру вигнав до магмобіля за серветками.

Коли куниця повернулася, ми удали, що взагалі забули минулу тему розмови. Ґрейн спитав у мене що особливого у Шедані навесні та чому у столиці виділяють саме цю пору року, і я почала перераховувати, намагалася передати йому те відчуття життя та постійного свята, яке огортає квітуче місто.

А після вечері чоловік раптом підвівся на ноги та простягнув мені руку:

- Я хочу дещо тобі показати.

Я здивовано подивилася на руку демона, потім в його дивовижні рубінові очі та без вагань торкнулася його долоні своїми пальцями.