Читати книгу - "Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра"

Розділ 3. Карта та загадка

Ми ледве дочекалися моменту, коли більшість гостей роз'їдеться і після цього з чистою совістю окупували бібліотеку Дрейкардіна.

- Ви навіть не вдали, що раді за мене, - господар приміщення діловито звільняв нам місце на найбільшому столі.

- Ой, та ми за тебе вже цілий рік радіємо, це лише формальність для найвищої знаті, - відмахнулась від нього Амелія, що власне й було правдою. Для нас Дрейк із самого початку став командиром форту, щойно Рін здав повноваження.

- І взагалі, ти там ніби гостей кинув, і сидиш тут з нами, - вирішив його добити мій чоловік, «Д-друзі».

- Ой, можна подумати тим, хто залишився, я там потрібен, вони давно вже п'яні, самі роз'їдуться, якщо не заснуть прямо на підлозі, - не погодився з ним наш капітан.

- Може, ми за справу візьмемося? – особисто у мене ще з часу приїзду в цей будинок руки свербіли.
Сестра думала так само, тому без передмов дістала з сумочки акуратно складений лист і розгорнула його перед нами, не змовляючись, всі нахилилися, намагаючись прочитати те, що там написано:

«У владі Темряви її знайдеш,
Фруктовим соком окропивши.
Свій шлях у нестатках проведеш,
Теплом свічки лише проявивши.
І випробувавши Долю свою
Знайдеш у надрах луску».

- І це все? - Майже в один голос сказали ми всі, на що Амелія кивнула:

- Але тут і їжаку зрозуміло, що мова про луску Крижаної Дракониці, яку б ще таємницю так оберігали? - Мдааа, стільки очікувань, і все дарма.

- Не густо, - констатував Кіларіан, - намагатимемося розгадати загадку? - Хоч ми й засмутилися, але колишнього запалу не розгубили, і синхронно кивнули. Ось я люблю нашу компанію.

- «У владі Темряви її знайдеш», - процитував Дрейк, - Ну, це дуже просто. Потрібно погасити світло, - все тут же з ним погодилися і загасили магічне освітлення, залишивши лише пару свічок, які саме для таких випадків тут і припасовані.

- «Фруктовим соком окропивши…» - перечитав Рін, - лимон або лайм, їхня кислота працює як проявник.

- Оооо... Та ти крутий, - посміялася на чоловіком Христина. - А що на рахунок «Свій шлях у позбавленнях проведеш»? - Тут взагалі нічого не зрозуміло.

- Може, це натяк на важку дорогу. Наприклад, у Пустош, адже там магією не скористаєшся, одже ніяких благ, звідси і поневіряння, - не те щоб мені хотілося блиснути розумом, не та ситуація, просто у нас так прийнято – кожен каже що думає, якщо в нього є ідея.

- Згодна, пропустимо, - сестра мене підтримала, і прочитала наступний рядок, - «Теплом свічки лише проявивши». Ну це точно лимонний сік та свічки. Дрейк? – друг зрозумів із півслова:

- Тоді може ще й гарячішого захопити? - Хлопці розсміялися, але як не дивно ніхто з нас пропозицію не відмілив.
Поки господар маєтку добував нам потрібні інгредієнти, ми ухвалили, що останні два рядки зрозумілі без розшифровки, що пробравшись по непривабливій Пустоші ми дістанемося до мети і знайдемо луску.

- Як ви гадаєте, тут карта? - Найнетерплячішою виявилася Амелія. - Мені здається, що так.

- Цілком імовірно, - Кіларіан обійняв свою дружину, пропонуючи нам усім переміститися на дивани, якщо вже з розшифровкою так швидко покінчено.
Дрейкардин повернувся незабаром. В одній руці у нього була таця, а в другій пара пляшок з напоєм. Кілька лимонів ми відразу видавили на сік, занурюючи в нього принесений Амелією лист із загадкою. Далі пішла просушка над вогнем свічки, який завдяки Христині ми поступово розподілили під папером, і ось перед нами постала справжнісінька карта.

- Це ж Пустош. Круто, - чулося з усіх боків, на що моя сестра висловилася, вказуючи на свою превагу:

- Ха! Я ж казала! А ви мені не вірили, - довелося нам повинитися і з цікавістю вп'ятися на двовимірну картинку, що постала перед нами, поряд з якою виявився і новий текст на старому прислівнику, якого ніхто з нас не знав.

- Завтра я планувала в академію, можу у професора Сноуга спробувати дізнатися, але по-хорошому йому тільки б текст показати, без карти, - не те щоб я не довіряла чоловікові, але...

- Я зроблю скопію, - запропонував мій чоловік, і всі відразу ж погодилися.

Шановні читачі, пропоную до Вашої уваги приблизний варіант карти, знайденої Амелією:

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно