Читати книгу - "Скорочено Мина Мазайло"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рина
— Оце ж вона й прийшла спитати, про оце ж і просить, щоб я з нею пішла сьогодні в кіно. А мені ніколи, розумієш?
. Мокій
— Гм... Я пішов би, та мені треба на збори комсомолу.
Рина:
— Я б сама з нею пішла, та коли ж її цікавить не так картина, як написи до неї: чи чистою укрмовою написано, чи робленою, чи попсованою. (До Улі.)Я не знаю, чого тебе це цікавить.
Ул я (здивовано)
— Мене?
Рина
— Не однаково — чи чистою, чи робленою?..
Мокій
— Авжеж, не однаково! От, наприклад, написи в "Звенигорі" — краса! Стильні, поетичні, справжньою українською мовою писані. А подивіться ви на написи по других кінокартинах. Олива з мухами! Немов навмисне псують таку прекрасну, таку милозвучну мову...
Рина (до Улі)
— От хто б тобі розказав, Улю! От хто б відповів на всі твої щодо української мови запитання!
Мокій (до Улі)
— Бачите, мені треба на збори комсомолу... А вас справді цікавить все це? Українська мова і... взагалі?
Уля
— Взагалі страх як цікавить!
Рина
— Як стане коло української афіші: читає—читає, думає—думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...
Мокій
— А знаєте, я сам такий. Побачу ото неправильно писану афішу, вивіску або таблицю — і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову...
Уля
— Серйозно?
Мокій
— Серйозно перекручують! Серйозно!.. Та ось я вам покажу одну таку афішку — помилуєтесь.
Побіг.
Рина (до Улі)
— А що?! Ще один захід — і ти, Улько, сьогодні в кіно. Тепер ти розумієш, як з ним треба поводитися? Ти котись зараз просто до нього в кімнату, розумієш? Бо тут він покаже тільки афішу, а там у нього словники, книжки... Хоч до вечора розпитуйся, залюбки відповідатиме. Побачиш яку книжку — і питай, ...а тоді — в кіно. Ну, а там ти вже сама знаєш, як і що. Іди!
Уля
— А що, як не так спитаю? Не попаду на його смак?
Рина
— Попадеш. ...май на увазі: що тобі подобається, те йому не подобається, і навпаки, розумієш?
Уля боязко підійшла до Мокієвих дверей. Постояла. І таки пішла.
6
Рина зітхнула з полегшенням. Входить мати.
Рина
— Ну що там у тебе з телеграмою? Написала?
Мати
— Вже й одіслала... Тільки я скоротила...
Рина
— Як же ти скоротила?
Мати
— Так, як я одна тільки вмію. Вийшло коротко й дешево. Ось копія: "Курськ, Корєнний, 36. Катастрофа. Мока українець. Приїзди. Лина. Негайно приїзди"...
Рина
— Ха—ха! Та тьотя ніколи не одержить такої телеграми!
Мати
— Не вигадуй дурниць! Це тобі досадно за тринадцять?
Рина
— Та кому телеграма? Корєнному ринкові? Мати прикусила язика, аж позеленіла.
— Ну що ж тут такого? На Корєнному ринку здогадаються, що ця телеграма до тьоті Моті.
Рина (закопію)
— Ослице! Дай я допишу!
Мати (вирвала назад)
— Я сама!
Дзвінок у двері. Приходить Мазайло.
7
В кімнату вскакує Мазайло.
— Дайте води! (Випив води. Помацав серце.) Думав, не переживе...
Мазайлиха і Рина
— Не міняють?
Мазайло
— Ще як я підходив до загсу — думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, так би мовити, його українське — і заноровиться... Увійшов... а він сухо, якимсь арихметичним голосом: "Вам чого?" ...вся кров мені збігла в ноги і стала. Питаю і не чую свого голосу: "Чи можна, кажу, змініти прізвище?" Він подивився і знов: "Вам чого?" ... Як чого? Як чого? — заскакало огненно в
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Мина Мазайло», після закриття браузера.
