Читати книгу - "Чарівний Фломастер, Bogdana reider"

— Чудово! — похвалив їх Майстер Фабіан. — Ви всі маєте великий потенціал. Оленка, твоя магія пов'язана з повітрям і життям. Назар, твоя сила в природі та зціленні. Діма, ти маєш вогняну енергію, що може бути дуже потужною, але також потребує великої обережності.

— Що далі? — запитав Назар, все ще захоплений своїм успіхом.

— Тепер ми будемо вчитися контролювати та використовувати ці сили, — відповів Майстер Фабіан. — Кожного дня ви будете виконувати завдання, що допоможуть вам краще зрозуміти та розвинути свої здібності.

Діти були готові до нових викликів і з нетерпінням чекали на наступні уроки. Вони знали, що попереду багато роботи, але також розуміли, що їхні пригоди лише починаються. 

— А що буде з фломастером? — запитала Оленка, показуючи на магічний предмет, який вони принесли з собою.

— Фломастер — це лише інструмент, — сказав Майстер Фабіан. — Але справжня магія знаходиться всередині вас. Ви будете використовувати його лише тоді, коли будете готові. А зараз — час навчання і відкриттів.

— До речі про час як відрізняться  просторі  в нашому пристарі  та чарівному 

— Не як,  ви повернися додому якраз до приїзду ваших батьків з роботи 

Діма, Оленка та Назар з полегшенням зітхнули, почувши це.

— Це добре, — сказав Діма, — бо я вже почав хвилюватися, що ми можемо тут застрягти.

Майстер Фабіан усміхнувся.

— Не хвилюйся, Дімо. Магія має свої закони, і один з них — це збереження балансу. Час у нашому світі та вашому тече синхронно, але тут він наповнений іншим змістом. Кожен момент тут — це можливість для навчання і відкриттів.

— То що ми будемо робити далі? — з нетерпінням запитав Назар.

— Сьогодні ми продовжимо вивчати ваші здібності, — відповів Майстер Фабіан. — Вам потрібно зрозуміти, як використовувати свої сили в різних ситуаціях. Я підготував для вас декілька випробувань, які допоможуть вам в цьому.

Діти з захопленням кивнули. Вони відчували, що кожен новий урок наближає їх до розуміння магії і її секретів.

Майстер Фабіан провів їх до іншої кімнати, де стояли три великих дзеркала. Кожне з них було оточене різноколірними рамками та світилися м'яким світлом.

— Кожне з цих дзеркал веде до окремого світу, — пояснив Майстер Фабіан. — Вони створені для того, щоб ви могли випробувати свої здібності у реальних умовах. Ваше завдання — розв'язувати проблему, що чекає вас у кожному світі, використовуючи свої нові знання і сили.

— А що це за світи? — запитала Оленка, дивлячись на дзеркала.

— Перший світ, синій, — це світ повітряних істот, де ви будете вчитися контролювати потоки вітру і рух повітря, — сказав Майстер Фабіан, вказуючи на перше дзеркало. — Другий світ, зелений, — це світ природи, де ви будете працювати з рослинами та тваринами, вивчаючи їхні особливості та взаємодію з навколишнім середовищем. Третій світ, червоний, — це світ вогню, де ви будете вчитися контролювати та використовувати полум'я у різних формах.

— Це звучить чудово! — вигукнув Назар. — Коли ми можемо почати?

— Прямо зараз, якщо ви готові, — відповів Майстер Фабіан.

Діти обмінялися поглядами та кивнули.

— Ми готові, — сказав Діма, відчуваючи хвилювання і нетерпіння.

— Тоді вперед, — сказав Майстер Фабіан, жестом запрошуючи їх до дзеркал.

Оленка, Назар і Діма підійшли до своїх дзеркал і, відчуваючи легке хвилювання, зробили крок вперед. Як тільки вони ступили у дзеркала, навколо них все змінилося.

Оленка опинилася у світі, де навколо кружляли повітряні духи, легкі як перо. Вони вітали її своїм танцем, і вона відчула, як вітер підіймати її, дозволяючи літати. Спочатку це було важко 

— Може буде легше  як що уявиш що в тебе е крила промови фея хлопець який лежав на хмарині як на гамаку

Оленка зосередилася та уявила, що у неї є крила. Вона відчула, як легкість наповнює її тіло, і піднялася у повітря. Фея-хлопець усміхнувся і підняв великий палець угору, підбадьорюючи її.

— Так, ось так! — сказав він. — Тепер спробуй керувати своїм польотом, використовуючи потоки вітру.

Оленка почала відчувати, як вітер огортає її з усіх боків. Вона зрозуміла, що може маневрувати, змінюючи положення своїх крил і направляючи потоки вітру так, як їй потрібно. Повітряні духи радісно заплескали в долоні, коли вона виконала свій перший успішний маневр.

Водночас Назар опинився в густому лісі, де дерева були настільки високі, що їхні верхівки зникали у хмарах. Він відчув, як земля під ногами наповнюється життєвою енергією, і зрозумів, що може спілкуватися з рослинами. Він поклав руку на стовбур дерева і відчув, як його життєва сила передається через коріння і гілки. 

— Цікавий хлопчик  на вітки сиділа  Ельфійка вона була одягнута

У легку зелену сукню, яка гармоніювала з навколишньою природою. Її довге волосся, прикрашене квітами, спадало на плечі.

— Ти відчуваєш зв'язок з лісом, чи не так? — запитала вона, спускаючись з гілки та наближаючись до Назара.

— Так, — відповів Назар, дивуючись, як легко він відчував енергію дерев і рослин навколо. — Це неймовірно. Я можу відчувати їх життя.

— Тепер спробуй використати цю силу, щоб допомогти лісу, — сказала ельфійка, вказуючи на невелике місце, де кілька рослин виглядали хворими. — Вони потребують твоєї допомоги.

Назар підійшов до рослин і сконцентрувався, уявляючи, як його енергія наповнює їх і зцілює. Через кілька хвилин рослини почали оживати, їхнього листя знову стали яскраво-зеленими, і вони випросталися до сонця.

— Ти зробив це! — вигукнула ельфійка з радістю. — Твоя сила дійсно велика. Продовжуй вивчати її, і ти зможеш зробити багато доброго для природи.