Читати книгу - "Няня для олігарха, Роза Фаєр"

Проте, результат був того вартий. Витончений вечірній макіяж, який підкреслює мої очі. Не думала, що мені так можуть піти такі темні кольори зеленого,а колір стиглої полуниці на моїх губах,зробив їх ще пишнішими. Волосся зібране у доволі високу зачіску,з якої,ніби випадково вибилися декілька локонів. Плаття, також, було неймовірне. Хоча їх було п'ять,скажу вам,було з чого обирати. Проте,до цього образу мені найбільше підійшло чорний бархат,на одне плече із вирізом, майже до стегна. Я виглядала витончено і зовсім не вульгарно. Такою я себе ще не бачила. Я навіть попросила себе сфотографувати, щоб відіслати фото Насті. Але швидко про це пошкодувала,бо вона засипала мене повідомленнями,а відповідати на них вже не було часу. Мене вже кликав Сергій,він не постукав у двері, але й не заходив,просто голосно сказав біля дверей,що авто подане.

Ой,яка ж я няня недоучка. Зовсім,не подивилася,як зібрали Софію. Проте,побачивши її зрозуміла, що дарма переживала,бо на тільки з мене сьогодні зробили ляльку. Навіть, Сергій виглядав сьогодні,кхм, неперевершеним. А що,так і було. І хоч я його недолюблюю,але якщо б сказала, що це не так,то точно б збрехала. Чорний смокінг ідеально сидів на ньому,а білосніжна сорочка просто світилася. 

Я спускалася сходами до них і на мить,на секунду,уявила,а що б було, якщо б це була моя сім'я, дитина..і чоловік. Ніііііі, тільки не це,ми б не змогли знайти спільну мову. 

-Надіє,ви,чарівно виглядаєте,-здивував мене компліментом Сергій,але мені чомусь здалося, що він кепкує наді мною. 

-Дякую,-все,що змогла видушити з себе,бо при Софії,не хотілося йому щось зламати.

Ми сіли в авто і рушили на прийом,як виразився Сергій.

-А на честь якої події буде цей прийом,-запитую, бо зовсім забула таке важливе питання уточнити раніше.

-Річниця весілля моїх батьків,-спокійно відповідає мені Сергій,а у мене просто відвисає щелепа.

Через цю подію ми настільки вибиралися. От, тепер стало страшно. Вкотре,усвідомила куди потрапила і різко захотілося додому. В свою квартиру, під теплу ковдру. 

Проте,як завжди у мене останнім часом, не було дороги назад...