Читати книгу - "Як відірватися перед весіллям, Аліна Амор"

Ніколя ніяк не прореагував на підколки та безтурботну балаканину Луї, втім, як завжди. Він сприймав тріскотню друга наче мірне дзижчання бджілки навколо квітки. Маркіз де Можез любив поговорити і віртуозно перескакував з однієї теми на іншу, розважаючи новинами і заражаючи всіх райдужним та безтурботним настроєм. І я була йому безмежно вдячна, оскільки це дало змогу приховати незручність та натягнутість між мною й Антуаном. А коли я все ж глянула прямо в обличчя віконта, то з подивом помітила світло-салатовий синець під його оком та свіже садно на вилиці. Хм...

Я не встигла приховати свою спантеличеність, Антуан це помітив та злісно стрельнув у мене очима, і кисло та якось смикано посміхнувся. Я відвела погляд і далі ми уникали дивитися одне на одного, хоча він і робив вигляд, ніби нічого не змінилося.

Компанія наша була маленькою, тому я запропонувала провести вечір в альтанці в саду біля невеликого декоративного ставка, і гості дружно підтримали ідею.

- Тільки дочекаємося графа ла Амбросіо й підемо, - сказала я.

Антуан знову криво посміхнувся.

- Гадаю, еланський посол не зможе до нас приєднатися, - із загадковим виглядом, що свідчив про глибоку обізнаність у таємних справах, промовив він.