Читати книгу - "Не дуже владний бос для залізної леді, Анна Шторм"

– І ти мене не знаєш! І аболтусів своїх попередь! Зрозумів? 

Коли вони повернулись на своє місце, Жанна запитально глянула на Тихона. А той вже розслабившись і заспокоївшись, взяв її за руку. Жанна не пручалась, тільки якось підозріло подивлялась на хлопців. 

Все йшло майже, як по маслу. Трьох невдалих залицяльників і нахаб вивели двоє хлопців. Юра проводив Жанну і Маєвського. Коли вийшли на вулицю, колишній підлеглий Воровських вже запресував трьох дебоширів в автівку. Як на зло, фари зустрічного авто освітили обличчя Тихона. І той, спочатку “зависнувши” раптом заусміхався, наче дитя, що побачило цукерку, і ледь не з обіймами кинувся до Маєвського. 

“Капітан Маєвський! Голубчик, де це ви пропадаєте? Що ж ви відразу не…” – заголосив він, і хто зна скільки б ще подробиць з життя Тихона видав, якби його товариш, той самий Юра, добряче не гепнув його по спині під вже геть ошелешений погляд Жанни...

***

Любі читачі, продовжуємо історію Тихона і Жанни! Буду дуже вдячна за ваші враження! А хто ще не підписався на сторіночку - будь ласка натисніть "підписатись". Так ви зможете бути в курсі всіх моїх новинок і новин) 

***