Читати книгу - "Мій випадковий чоловік , Інна Романова"

Так, переживала, але ж Паша про нього подбав, чому він злиться?

- Для тебе контракт важливіше людини? - раптово підвищив голос Костя.

- Про що ти говориш? Тебе ж Паша забирав додому. Ніхто тебе не кинув. Я знала, що з тобою все добре, - чому я виправдовуюсь перед ним?! Сам же триста разів повторював все тримати в таємниці!

- Слухай, - продовжила я. - Ти сам такий пункт вніс в контракт, не бажаючи розкривати наші відносини! Нехай про тебе піклуються твої красуні, заради яких ти ховаєш дружину, зрозумів? І я тобі нічого не зобов'язана! Хто тебе змушував так напиватися? - я теж перейшла на крик.

Поклавши руку на серце, мені було прикро, що навіть після 3 місяців нашого подружнього життя, ми не переписали цей чортів контакт! І йому як і раніше хочеться все тримати в секреті.

- Хто мене змушував, ти говориш? !! А хто вчора весь вечір милувався з якимось підаром?! Хто, я тебе питаю! І це порушення контракту, між іншим! - Костя почав кричати на мене.

Ах так?! 

- В якому місці порушення?! Я була в натовпі народу і нічого поганого не робила, зрозумів?! А те що у тебе почуття ревнощів розігралася, так це твої особисті проблеми!

Я більше не хотіла з ним розмовляти, тому розвернулася і попрямувала до своєї кімнати.

- Куди ти йдеш?! Ми ще не договорили!

- Мені нема чого сказати більше. А лаятися і псувати собі настрій я не маю наміру, гнівайся на здоров'я скільки хочеш. У тебе своя правда - у мене своя! - з гуркотом зачинила двері і більше не виходила до глибокої ночі.

Весь тиждень ми не розмовляли, наполегливо ігноруючи один одного.

Мені було дуже прикро, але я вирішила нічого не робити, він перший почав пред'являти претензії, нехай перший і йде на мирову.

На тижні Валера мені тричі телефонував і наполегливо пропонував провести вихідні з ним і друзями.

Я не погоджувалася, а в п'ятницю передумала.

А що? Мені 18 років, я повинна з негативом проживати життя через якогось хлопця?

Фігушки з маком!

Буду веселитися і радіти, а він нехай виношує і далі своє невдоволення і образу.

- Олю, - набрала подружку. - Я згодна!

Ввечері сумка була зібрана, настрій бойовий, образ хижої кішечки створений.

Я крутилася перед дзеркалом, оцінюючи чи не перестаралася, у мене завжди так, чим гірше мені, тим краще намагаюся виглядати.

А я чесно переживала через наші розбіжності і затяжну війну.

Раптово додому з'явився чоловік, чому раптово, тому що він раніше 11 вечора останнім часом не приходив.

Він завмер, побачивши мене, і вперше за тиждень заговорив:

- Женю, а ти куди? З сумкою, до того ж, - пильно так на мене подивився.

- Їду з дівчатками та іншими друзями відпочити на вихідних, - вирішила відповісти.

- З якими саме «іншими друзями»? - пішов у наступ Костя.

- З Богданом, Валерою і Полею.

- Нікуди ти не поїдеш з цим Валерою! Я забороняю! - рикнув чоловік

- Ще як поїду! Я твоїх умов контракту не порушую, зрозумів? А все інше не твого розуму справа! Ти хто мені такий, забув? Фіктивний чоловік! Коли ти їздив на гульки, я тобі і слова не говорила, так яке ти маєш право щось забороняти мені? - я кричала на нього, виплескуючи все розчарування, що накопичилось за тиждень.

Він мовчав, тільки дивився на мене...

Так йому й треба! Знайшовся мені, ревнивий чоловік!

Глянула на годинник, скоро під'їде Поля і забере мене, буду виходити.

- Бувай! - взяла сумку, попрощалася з хлопцем і гордо вийшла за двері.

Буду веселиться! І пішло воно все до біса!

Вечір пройшов трохи нервово для мене, але в цілому цікаво і приємно.

Оля з Богданом мене дуже радували своїми милими і романтичними стосунками... Вони як голубки, кожну вільну хвилинку проводять разом, він її оберігає, захищає і щиро любить. Ось такими повинні бути здорові відносини!

А не як співає одна блогерша «овердружба - недосекс»... Дике і неприємне поєднання слів, але так точно характеризує нас з Костею...

- Женю, що ти сьогодні така задумлива, - запитує Валера, торкаючись до моєї руки.

Я вимучено посміхнулася і негативно помахала головою:

- Все добре, Валеро, давай підемо фоточок крутяцьких наробимо, готова підтримати тебе в твоїй авантюрі. І як її звати, якщо не секрет? - жартівливо запитала я.

- Гриша, - відповідь мене вразила, звичайно, але я промовчала. 

Все таки, мої припущення підтвердилися, хлопець представник спільноти ЛГБТ.

- А нічого що я дівчина? 

- Я бісексуал, але віддаю перевагу чоловікам. Так що мені підходить і дівчина, і хлопець. Я тебе шокував?

- Трохи, - чесно відповіла хлопцеві.