Читати книгу - "Син маминої подруги, Марісса Вольф"

Але я ніскілечки їй не повірила. А як можна повірити цій стерва?

- Вікторіє, Ви можете запитати про це мою наречену, - холодно відповів Микола.

- Вибачте, Вікторія. На жаль, Ви не будете запрошені, - не могла промовчати я.

- Ну це ми ще подивимося, - ледь помітно прошипіла Вікторія.

Я озирнулася на присутніх. Мабуть, її остання фраза залишилася непоміченою ніким, крім мене.

Розмова за столом перетікла в інше русло. А я все сиділа і ламала голову, навіщо її тут тримають, якщо ніякими видатними здібностями дівчина явно не володіла.

* Переклад слів з пісні Басти.