Читати книгу - "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"

Розділ 31 

Цілу ніч не міг знайти собі місця, постійно думав за Ніку. Я відчував її біль, і мені хотілося втішити її та допомогти. Адже я чудово знав те відчуття, коли ти залишаєшся сам на сам у цьому жорстокому світі. 
Коли приїхав за нею, вона була у жахливому стані. Я помітив, яка вона ще беззахисна - взагалі не вміє постояти за себе. Було помітно, що щось сталося і коли вона підтвердила мої здогадки - я розлютився. Але добре, що вона мене зупинила, їй вдалося втамувати мій гнів. Як тільки вона торкнулася моєї руки, мене наче струмом вдарило.  
У відносинах з жінками я ніколи не дозволяв їм торкатися мене, ну можливо, коли був секс, але і тоді я контролював їхні дотики. За такий короткий час, нашого знайомства, я відчув її жіночу владу наді мною. Вона почала пробуджувати такі емоції і відчуття, яких у мене не було, або ж вони були глибоко закопані в душі. 

Після того, як  Вероніка повернулася в автомобіль і ми відправилися додому. Я повідомив, що вона вилітає до Греції. Їй це зараз необхідно, адже нові місця та емоції лікують душу. Їй піде на користь провести час наодинці та звикнути до втрати. Їй потрібен час, щоб зрозуміти, що вона тут безсила  і їй потрібно продовжувати жити далі. Адже, щоб у нас не ставалося в житті, поки життя триває, потрібно боротися, жити, насолоджуватися . Звісно я здогадувався, що вона може так і просидіти в номері не виходячи, але навряд чи в неї це вийде. З нею відправитися я не міг, так, як мав справи. А ще, я так її хотів, що міг не стриматися, а вона зараз не в тому стані. Я дійсно старію, адже її почуття я поставив вище власних. 

Вранці направився в кімнату до Ніки, щоб з нею попрощатися, перед її відлітом. Побачивши її у ліжку, перше бажання було взяти її та начхати на все. Ніка ще спала, але вигляд у неї був якийсь надзвичайно гарний. Її обличчя відпочивало, рівне дихання надавало їй спокійного вигляду. Рум'янець на її щоках додавав обличчю природну свіжість. Я не стримав себе, підійшов та сів біля неї, торкнувся її, яка ж вона ніжна, а потім нахилився і поцілував в губи. Вона одразу ж відкрила очі і з подивом поглянула на мене: 
-Ти що робиш, геть уже збожеволів? 
-А якщо і так! Ніка, я дуже сумував за тобою, дозволь тебе поцілувати?  
Не чекаючи відповіді, накриваю її губи в палкому поцілунку, який відображає моє бажання. Це та мить, коли час зникає, а серце б'ється швидше. Наші губи ніжно обіймають один одного, викликаючи відчуття тепла. Ми наче занурилися в цей момент, який сповнений несамовитою пристрастю. Від такого чуттєвого поцілунку мій член уже був у повній бойовій готовності і чекав на свій вихід.  
-Припини негайно, Руслан, - впирається своїми руками мені в груди, чим відштовхує мене . 
-Блять! - не стримую своїх емоцій. Різко встаю з ліжка, подумки рахую до п'яти та звертаюся до неї. 
- Ти летиш на моєму приватному літаку. Мій водій тебе відвезе, будь готова до дванадцятої години. Там тебе зустрінуть та проведуть до готелю. Ніка, в номері лежати цілими днями не вийде! Тебе чекає насичена програма. Мій номер у тебе є, якщо щось потрібно буде, тільки подзвони. Гарного відпочинку. – сказав і вийшов, гримнувши дверима.  
-«Ну і що за на хрін!» - відчуваю  себе пацаном, якому відмовили у сексі. 
Настрій з самого ранку паскудний, а це нічого доброго не обіцяє. 
Приїхавши до офісу, перше, що роблю - набираю Мурата: 
-Привіт, що там є якісь новини стосовно нашого адвоката? 
- Так, вдалося дізнатися дещо дуже цікаве. Але це не телефонна розмова. Зустрінемося по обіді у мене в ресторані. 
-Зрозумів, відбій. 
Зробивши декілька незначних справ я відправився на зустріч.

 Зайшовши до ресторану, на мене вже чекав Мурат, по виразу обличчя зрозумів, що справа серйозна. 
-Здоров, -  він першим привітався та простягнув мені руку.
Я подав руку у відповідь та присів навпроти. 
Потрібно зняти напругу, тому замовляю своє улюблене віскі бренду Johnnie Walker. Мурат теж залюбки складає мені компанію та починає викладати інформацію. 
-Забігаючи наперед, скажу, що наша головна ціль, це не Самбульський і не Вербицький. Кришує їх Атаманенко Євгеній, в наших кругах відомий як Арчі. Вони двоє працюють на нього. Натиснеш на Арчі, автоматом придушим і їх. Євгеній налагодив таємні шляхи збуту великих партій кокаїну, чим відмиває міліарди.

Він обкрадає та водить нас за ніс. Особливо, зраджує тобі, незважаючи на те, що ти його підібрав та допоміг на початку. 
Закінчивши свою доповідь Мурат підняв стакан з коричневою рідиною, я підняв у відповідь та перехилив келих до дна. 
-Скільки часу? - запитав я. 
- Шість місяців. - після невеликої паузи додав: 
- Як вчиниш з ним? 
«Я б міг, звісно, натиснути на нього, знищити генерала і адвоката, але зрадників я не пробачаю, тому вихід тільки один», - подумав і додав: 
-Його чекає те ж саме, що і усіх хто мене зрадить. 
Мурат думав, що мені його буде шкода. Адже Євгенія я підібрав з вулиці. Будучи хлопцем, якому виповнилося вісімнадцять років, він підійшов до мене на вулиці та попросив у мене грошей на їжу. Мені сподобалася його сміливість і я йому відповів:  
-Хочеш грошей то зароби їх. 
Він налякано дивився, але не відступав: 
-Як? 
І тоді я йому відповів: 
-Хочеш працювати у мене? 
Хлопець одразу зрадів та сміливо відповів: 
-Так! 
Євгеній мені дійсно сподобався, він був розумним, допитливим, але мене ще тоді насторожило те, що він забагато хотів. Як правило, великі амбіції з часом знищують людину. Потім малий почав дізнаватися, які справи веду і дуже хотів туди потрапити теж. Але я категорично не дозволяв йому це робити. 

 Я не хотів, щоб хлопець зв’язувався з криміналом.  Наполягав, щоб він отримав освіту, а з бізнесом і грошима я б йому допоміг. Але його вабила ця темна сторона. Як  не намагався його відмовити, в мене не виходило. Тоді він став керувати не значними поставками марихуани. Я намагався не раз з ним поговорити та витягнути з того гімна. Але всі мої зусилля були марні. А зараз, він вирішив мене обійти та вести свої справи. Що ж, свій вибір він зробив. 
Поки мовчав, та думав, Мурат спокійно чекав на відповідь. 
-Я з ним розберуся, особисто! - сказавши свій вердикт, допив віскі і покинув ресторан. 
На телефон прийшло повідомлення: «Ми вилетіли». В думках одразу виплив її образ. І я зрозумів, що думки про неї мене наче заспокоюють.