Читати книгу - "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"

Розділ 32 

Спочатку ідея з Грецією мені здалася зовсім невдалою та невчасною. Але коли я прилетіла на найбільший острів Крит, що в Греції, мені відкрилася неймовірна краса. І тоді я змінила свою думку. Я просто закохалася в це місце, тут було божественно гарно. Я поринула у вир нових вражень: ні з чим не порівнянну природу острова, його потопаючі у зелені ущелини, загадкові печери і, звичайно, незабутні морські види, що відкривалися з високих берегів і чистих природних пляжів. 

Відвідувала багато храмів, де могла годинами сидіти та думати про своє, мені ставало тут легко та спокійно. Але найбільш мені сподобався Кноський палац, який зачарував мене своєю старовинністю. Архітектори вклали у будівлю палацу технології, які наближені до сучасних. Водопровід, система штучного освітлення, вентиляція — ось ті відмінні риси палацу, які зробили з нього чудо древнього світу. 

Природа на Криті також щедра на дива, наприклад, мене вразив пальмовий пляж. Він здався мені райським куточком ізольованим від усього світу.

Дякуючи Руслану в мене кожний день був розписаний. Мені відкривалися такі неймовірні місця, що я завжди, здається, ходила з відкритим ротом. Я куштувала їхні страви, пізнавала історію, слухала заворожуючі історії про давньогрецьких Богів. Чомусь давньогрецького бога Зевса я порівняла з Русланом. Такий самий сильний, гарний, розумний, стриманий, навіть мудрий. Він був справжнім чоловіком, але я також знала, що в нього є й інша сторона - темна, небезпечна, лякаюча… 

І дійсно краса природи та нові враження лікують . Я стала потрохи відпускати свій біль, звісно, цього вистачало на деякий час, але я відчула, що моя душа почала зцілюватися. Шість днів промайнули майже непомітно… 
  
Мене бісило те, що за весь цей час Руслан так і не дзвонив, і не писав. Можливо йому було не цікаво. Я знала, що йому звітують про кожний мій крок. Але мені хотілося, щоб він поцікавився особисто, чомусь у мене виникло бажання поділитися з ним цими враженнями, які переповнювали мене. І я частенько уявляла нас двох серед цієї неймовірної краси.  
Але проходили дні й він так і жодного разу не дав про себе знати. Тому я вирішила - значить так потрібно, або ж у нього є справи важливіші аніж я. 

Одного ранку спустившись в басейн поплавати, що знаходився при готелі, я ненароком спіткнулася об незнайомого хлопця. Він був дуже гарним та старшим від мене, мабуть, на пару років. 
-Прошу вибачення, - з посмішкою заговорила я перша. 
-Не смертельно,- з нотками флірту відповів мені.   
Я уже хотіла обійти його та піти далі. Але він не дав мені цього зробити, перегородивши мені дорогу. 
-Ти не проти поснідати та скласти мені компанію?- запропонував одразу він. 
Я планувала відмовити, але чомусь, я хотіла трішки позлити Руслана і подумала, що невинний сніданок в компанії з молодим красенем мені не зашкодить. Тому після невеликої паузи відповіла:  
-Не бачу причин відмовлятися,- знизила плечима та легко посміхнулася. 
Ми пройшли до ресторану, який знаходився у готелі на самому верхньому поверсі, звідти відкривався чудовий краєвид на Середземне море. Тут було заворожуюче гарно. 
-Я тебе помітив ще чотири дні тому назад. Ти сама тут? 
-Так. 
- «Не рахуючи людей, які спостерігають за мною», - подумала я. 
-І чому така красуня відпочиває сама? 
-Так вийшло, - відповіла я, не вдаючись в подробиці.  
Я бачила його зацікавленість, але цей інтерес був якийсь фальшивий. І я уже починала жалкувати, що затіяла таку маленьку, як мені здалося, авантюру. 
-Послухай, я знаю чудове місце, де б ми могли побути наодинці, - підморгуючи говорить до мене. 
-О, ні! Ви напевно неправильно мене зрозуміли, - серйозно відповіла. 
-Ну, що нам заважає, двом молодим привабливим людям, тут, серед такої краси, зайнятися, тим, що принесе нам обом задоволення!? 
-Прошу вибачення, мені час! - мене обурила його пихатість.  
Тому я вмить встала та попрямувала на вихід. Викинувши цей неприємний сніданок з голови, я відправилася у Спа-комплекс. Це був величезний сучасний заклад для відновлення душі та тіла. Спочатку я відвідала сауну та басейн з гідромасажем, потім направилась на косметичні процедури обличчя. А далі був масаж, де дівчина східної зовнішності, уміло попрацювала своїми чарівними руками. 
Використовуючи ефірні олії, різні трави, створила мега релаксуючу атмосферу. Я відчувала розслаблення, зменшення напруги в м'язах та загальне відчуття комфорту. Тут я пробула майже цілий день. Відчувши себе ніби відполірованою до блиску, я повернулася до свого номеру. Відчуття легкості мене не покидало і я вирішила закінчити цей неймовірно розслабляючий день - морозивом та хорошим фільмом. Підбираючи на сайті жанр, до мене постукали в номер. Я здивувалася, хто це міг бути. В гості я точно нікого не чекала, а якщо це з персоналу, то вони спочатку телефонують. Тому, взявши мобільний в руки, я направилась до дверей. Стук став все наполегливішим, і я почала помітно нервувати. Підійшовши до дверей, я стала прислухатися, наче це б мені допомогло. Але далі відкинувши свою параною, я відчинила двері та застигла прямо на місці. По той бік стояв Руслан. 
Тільки по тому, як він пройшовся по мені поглядом, зрозуміла, що стою перед ним в коротких шортах та топі. Намагаючись прикритися, приголомшена, запитую: 
-Руслан, ти що тут робиш? 
Він по-хазяйськи зайшов в середину номера та закриває за собою двері.  
-На когось іншого чекала, Вероніко? 
Я відходжу назад, мене лякає його погляд. Він сильно напружений, бачу як його м'язи перекочуються під футболкою. 
-Що ти маєш на увазі? - не одразу зрозуміла про що він говорить. 
- Ато! Ти, напевно, не до кінця розумієш, що твориш! Тобі нудно стало, чи він тобі сподобався?  
Звідкись у мене береться впевненість, я виправлюсь та говорю: 
-А ти, що мене ревнуєш? 
Він наступає на мене. А в мене мурашки по всьому тілі. Я наче закам’яніла, стою на місці і взагалі не ворушуся. Чую, як він голосно втягує повітря.  
-Не люблю, коли трогають моє, - його губ торкається злісна посмішка.  
Від його погляду мені робиться жарко, мої руки спітніли від хвилювання. Він підходить ближче, хапає за зап'ястя та легко зжимає, його погляд стає темнішим.  
-Ти повинна дещо запам'ятати, Ніка! 
Я заковтую комок, який підступив до мого горла. Все тіло покривається маленькими пухирцями, коли він кладе свої руки на мої плечі, надавлює та опускає мене на коліна. Мені хочеться бігти, але я в пастці. Моє лице зупиняється нижче його пояса. Далі він своєю рукою проводить по моєму волоссі і хрипло промовляє:  
-Воно таке м’яке, мені подобається. 
Від його лякаючого баритону тривога окутує моє тіло. Він одним ривком знімає ремінь та витягує свій член. Який на очах збільшується в два рази, здається, він занадто великий, навіть не розумію, як він поміщався в мені.  
-Вероніка, візьми його в руки. 
В роті все пересохло від його наказу, але я слухаюсь його. Беру в руки здиблений член, який покрився венами та легко зажимаю в руках, відчуваючи, як він пульсує. 
-Погладь його. - чую його наступний наказ і невпевнено починаю рухатися вверх і вниз. 
-Хороша дівчинка. Таак! - намотує на руку волосся та натискає на потилиці. 
Я продовжую і не можу зрозуміти свої відчуття, мені подобається, і більше того, раптово виникає бажання доторкнутися до нього губами. Він наче читає мої думки та важко дихаючи хрипить: 
-Спробуй його на смак! 
Я обережно торкаюся його, облизую язиком, смаку взагалі не відчуваю, мені приємно. Дивлюся на нього - помічаю його кадик, який часто рухається вверх та вниз, ловлю його темний погляд, і сходжу з розуму, напевно. Це так неправильно, а я отримую задоволення. В трусиках стає дуже мокро і я не стримую себе. Починаю водити язиком, допомагаючи собі руками, набираю темп, і провалюсь в темряву. В якийсь момент він бере мене за обличчя та починає мені допомагати. Через мить в нього виривається рик і я відчуваю, як він кінчає прямо мені на обличчя. 
Я в ступорі так і сижу на колінах. Що це тільки що було?!. 
Він розвертається та йде зі словами: 
-Добраніч, Ніка! 
Він раптово покидає кімнату, а я залишаюся на тому ж місці, не розуміючи, що я зробила не так.