Читати книгу - "Сім вечорів"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
67
ФЕНЕЛОН, Франсуа (1651–1715) — французький богослов і письменник.
68
МОКТЕСУМА II (1466–1520) — останній правитель держави ацтеків.
69
АТАУАЛЬПА (Аукі Тупак Атауальпа; бл. 1500–1533) — останній правитель держави інків, страчений іспанцями.
70
КАТРІЕЛЬ, Сіпріано (1837–1874) — індіанський вождь.
71
ШПЕНГЛЕР, Освалд (1880–1936) — німецький філософ.
72
ПРОСВІТЕР ЙОАНН — легендарний правитель християнського королівства на території сучасної Ефіопії.
73
ГАММЕР-ПУРГШТАЛЬ, Йозеф фон (1774–1856) — австрійський сходознавець, перекладач, дипломат.
74
ЛЕЙН, Едвард Вільям (1801–1871) — англійський арабіст.
75
БЕРТОН, Річард Френсіс (1821–1890) — англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.
76
КАНСІНОС-АССЕНС, Рафаель (1883–1964) — іспанський письменник.
77
КЕРРОЛ, Льюїс (справжнє ім’я Чарлз Латуїдж Доджсон; 1832–1898) — англійський письменник і математик, професор Оксфордського університету).
78
ЛЕСАЖ, Ален Рене (1668–1747) — французький письменник.
79
ПЕРСІ, Томас (1729–1811) — англійський єпископ, упорядник і видавець збірника старовинних балад.
80
МАРДРЮС, Жозеф Шарль (1868–1949) — французький сходознавець, перекладач Корану.
81
ЛІТМАН, Енно (1875–1958) — німецький сходознавець.
82
МАГРИБ — назва, яку середньовічні арабські географи та історики дали країнам Північної Африки, розташованим на захід від Єгипту.
83
ПЕЙН, Джон (1842–1916) — англійський арабіст.
84
ГЕНІНГ, Макс (1861–1927) — німецький арабіст.
85
ВАЙЛЬ, Густав (1808–1889) — німецький сходознавець.
86
ЧЕСТЕРТОН, Гілберт Кіт (1877–1936) — англійський письменник.
87
ВАРАНАСІ — місто на північному сході Індії.
88
СІДДГАРТХА ГАУТАМА (563–483 до н. е.) — індійський духовний наставник, засновник буддизму.
89
ЧОТИРИ ШЛЯХЕТНІ ІСТИНИ — релігійно-філософське вчення про духовне пробудження (істини про страждання; про походження і причини страждання; про справжнє припинення страждання; про усунення джерел страждання).
90
ВІСІМКОВИЙ ШЛЯХ — указаний Буддою шлях, що веде до припинення страждання і лежить посередині між прихильністю до мирських утіх і аскетизмом.
91
ГЕРАКЛІТ (бл. 540 — бл. 480 до н. е.) — давньогрецький філософ.
92
ЗЕНОН (бл. 333–262 до н. е.) — давньогрецький філософ, основоположник стоїцизму.
93
СУДЗУКІ ДАЙСЕЦУ (справжнє ім’я Судзукі Тейтаро; 1870–1966) — японський філософ, популяризатор буддизму.
94
ХІНАЯНА (букв. Мала колісниця) — один із напрямів у буддизмі.
95
АШОКА — індійський владар (період царювання 272–232 до н. е.), покровитель буддизму.
96
КАПІЛАВАСТУ — місто на півдні Непалу.
97
МЕРУ — гора в Гімалаях.
98
ОЛЬДЕНБЕРГ, Герман (1854–1920) — німецький санскритолог, історик релігії.
99
МАХАЯНА (букв. Велика колісниця) — один із напрямів у буддизмі.
100
АГАМЕМНОН — герой давньогрецьких міфів, вождь ахейського війська у Троянській війні.
101
ОРФЕЙ — у грецькій міфології уславлений співець і поет.
102
ЕМПЕДОКЛ із Акраганта (бл. 490 — бл. 430 до н. е.) — давньогрецький філософ, автор теорії чотирьох елементів (вогонь, повітря, земля, вода).
103
ДРУЇДИ — жерці у кельтських племен Західної Європи.
104
ТАЛЬЄСИН — стародавній кельтський поет, жив у VI ст. н. е.
105
ДАРІО, Рубен (справжнє ім’я Фелікс Рубен Гарсія Сарм’єнто; 1867–1916) — нікарагуанський поет.
106
ПЛОТІН (бл. 205–270) — грецький філософ.
107
РОСЕТТІ, Данте Габріель (1828–1882) — англійський поет і художник італійського походження.
108
«ГРАД БОЖИЙ» — трактат Августина Іппонійського (див.), написаний під враженням від захоплення Рима ордами варварів.
109
КАЛЬПА — в індуїзмі одиниця вимірювання часу — день Брахми, що триває 4 320 000 000 років.
110
ВЕДИ — священні тексти, складені у Стародавній Індії.
111
БРАХМА — бог головної в індуїстській міфології тріади, до якої входять також Шива і Вішну.
112
ДОЙССЕН, Пауль Якоб (1845–1919) — німецький сходознавець.
113
БЕРГСОН, Анрі (1859–1941) — французький філософ.
114
ФЕРНАНДЕС, Маседоніо (1874–1952) — аргентинський письменник.
115
КОДАМА, Марія (нар. 1937) — письменниця, викладачка літератури, вдова Борхеса.
116
САТОРІ — у буддизмі внутрішнє переживання досвіду осягнення істинної природи людини.
117
ЕМЕРСОН, Ралф Волдо (1803–1882) — американський філософ і письменник.
118
КІРОГА, Opacio (1878–1937) — уругвайський письменник.
119
КАРДУЧЧІ, Джозуе (1835–1907) — італійський поет.
120
БРЕДЛІ, Френсіс Герберт (1846–1924) — англійський філософ.
121
ДЖОНСОН, Бен (Бенджамін, 1573–1637) — англійський поет і драматург.
122
БАНЧС, Енріке (1788–1868) — аргентинський поет.
123
ПО, Едгар Аллан (1809–1849) — американський письменник.
124
БРАУНІНГ, Роберт (1812–1889) — англійський поет.
125
ГАФІЗ (справжнє ім’я Мухаммад Шамсаддін; бл. 1320–1390) — перський поет.
126
МЕНЕНДЕС-і-Пелайо, Марселіно (1856–1912) — іспанський культуролог, літературознавець, історик.
127
БАРТОЛОМ’Ю, Рой (нар. 1930) — аргентинський письменник, друг Борхеса.
128
МЮЛЛЕР, Фрідріх Макс (1823–1900) — німецький і англійський мовознавець, історик, перекладач.
129
БЕРГСОН, Анрі (1859–1941) — французький філософ.
130
Г’ЮМ, Девід (1711–1776) — англійський філософ, історик,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сім вечорів», після закриття браузера.
