Читати книгу - "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– А я орка-альбіноска. Чув про таких, малюче?
– Я На… Няв, це перше. Ти не альбіноска, це друге. Орки страшні, – та ну його, все-таки сказав, – а ти вродлива, це третє.
– Мене звуть Дарія, але можеш називати Дарою, це перше, – дівчина не приховувала сміху. – Звідки тобі знати, які орки-альбіноси? У мене немає зеленого пігменту в шкірі і блакитного у волоссі, а райдужка очей не синя, це друге. За комплімент спасибі, але у нашого народу всі жінки вродливі, а на тих картинах, що висять у будинку твого батька, зображені зелені гобліни, це третє. Пігмент – така…
– Я знаю, що таке пігмент.
– А я знаю, що ми прийшли! Нагнись-но, малюче.
В її руках знову з’явився гребінець.
О, ну й декольте у цієї Дари!
Помітивши якимось чуттям мій погляд, вона несильно стукнула мене по носу:
– Рано тобі ще туди заглядати, Няве!
І я раптом усвідомив деякі безсумнівні переваги свого становища.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб», після закриття браузера.
