Читати книгу - "Сни Морфея , Tалі Птах"

Вероніка воркотіла і хотіла поцілувати чоловіка в губи. Моро провів руками по талії і нахилився готовий прийняти поцілунок. Вони вже прикрили очі, коли чоловік неочікувано схопив її за плечі і різко відсторонив від себе.

— Це більше не працює, люба, — виплюнув Алекс і з огидою глянув на неї.

— Алекс, подумай. Може я твоє марення? Як колись, пам'ятаєш? Ліки, ремісія – річ не надійна. Ти ж перевіряв на телефоні камери, ти не повірив що я справжня. Зізнайся? 

— Не зізнаюсь. Тобі тут не місце. Проводжати не буду.

— Дивись, любий, пожалкуєш, — жінка забрала з столу сумочку і вийшла. — Я бачила інтерв'ю і те, як ти зірвався на нещасну журналістку. Хіба то не зіграє проти тебе? Дивись, любий, щоб я не диктувала умови.

Алекс зітхнув. Він хотів випустити всю лють з рук і стискав, льодяні, вологі, побілівши кулаки з такою силою, що вони помітно тремтіли. Коли двері зачинились, Алекс тихо залаявся. Тіло дрижало, било лихоманкою, ніби температура підвищилась. Інженер відчув що тіло його спотіло і піжама неприємно липла до грудей. Він витер піт з лоба і ковтнув сльози. 

— Тільки цього мені не вистачало, — прошепотів він і замкнув двері на ключ. 

На щастя, Рей спав. А Моро не зміг стулити очей. Щойно повіки заплющувались, у спогадах воскресали поховані спогади. Алекс ні про що не шкодував, однак якою бідою було дозволити собі малювати любов у особистому житті, про яку нічого не знав. Спогади весілля, перше признання Реем нового батька, оті нескінчені вечори, романтика викликали в чоловічій душі і сором, і тепло. Він чув, як до сусідів приїхала швидка.