Читати книгу - "Шкільне життя , Тигер "

Наступного ранку Андрій прокинувся з почуттям рішучості. Він знав, що міський конкурс талантів буде великим випробуванням для них, але він був готовий докласти всіх зусиль, щоб їх команда перемогла. Він зібрав свої речі та вирушив до школи, де вони мали продовжити підготовку.

Коли він підійшов до школи, Ліза вже чекала на нього біля входу. Вона привітно усміхнулася і підійшла ближче. "Добрий ранок, Андрій. Як ти сьогодні?"

"Привіт, Лізо. Я готовий до нового дня і готовий працювати," – відповів він, беручи її за руку.

Вони разом зайшли до школи, де їх вже чекали Ілля, Гріша та Влад. Всі вони зібралися у музичній кімнаті, де мали провести репетицію.

"Отже, які у нас плани на сьогодні?" – запитав Ілля, потягуючись і злегка позіхаючи.

"Ми повинні відшліфувати нашу нову пісню і підготувати декорації," – відповів Андрій. "Влад, ти приніс свої малюнки?"

"Так, вони тут," – сказав Влад, показуючи їм свої роботи. "Я думаю, вони додадуть нашому виступу особливого шарму."

"Чудово," – сказав Гріша, налаштовуючи гітару. "Давайте почнемо з музики."

Вони почали репетирувати, співаючи і граючи на інструментах. Ліза підспівувала, додаючи гармонії до пісні. Всі вони працювали злагоджено, і музика лунала, наповнюючи кімнату енергією.

Несподівано двері відчинилися, і до кімнати зайшов директор Олександр Михайлович. "Доброго дня, діти," – привітався він. "Я чув, що ви готуєтеся до міського конкурсу талантів. Як йде підготовка?"

"Дуже добре, дякуємо," – відповів Андрій. "Ми працюємо над новою піснею і декораціями."

"Це чудово," – сказав директор, усміхаючись. "Я впевнений, що ви чудово виступите. Якщо вам потрібна допомога, не соромтеся звертатися."

"Дякуємо, ми обов'язково звернемося," – відповіла Ліза. "Ми зробимо все можливе, щоб представити нашу школу якнайкраще."

Після репетиції вони вирушили на перерву, обговорюючи свої плани на наступні дні. Андрій і Ліза вирішили піти до парку, щоб трохи відпочити і насолодитися природою.

"Я думаю, що ми добре підготувалися," – сказав Андрій, сидячи на лавці поруч з Лізою. "Але нам потрібно ще багато працювати."

"Так, але я впевнена, що ми зможемо це зробити," – відповіла Ліза, поклавши голову йому на плече. "Ми завжди разом, і це головне."

Тим часом Макс і Джек, сидячи в іншій частині парку, продовжували обговорювати свої плани. "Ми повинні знайти спосіб зіпсувати їхній виступ," – сказав Макс, кидаючи злий погляд у бік Андрія та його друзів.

"Так, але нам потрібно бути обережними," – відповів Джек. "Ми не можемо дозволити їм виграти знову."

"Ми знайдемо спосіб," – сказав Макс, посміхаючись. "Цього разу ми точно переможемо."

Наступні дні минули в інтенсивних репетиціях та підготовках. Андрій і його друзі працювали злагоджено, створюючи неймовірну композицію. Вони були впевнені, що їхній виступ буде незабутнім.

В день конкурсу вони вирушили до міського концертного залу, де мав відбутися конкурс. Зал був переповнений учасниками та глядачами. Андрій, Ліза, Ілля, Гріша та Влад зібралися разом, готуючись до виходу на сцену.

"Це наш шанс показати, на що ми здатні," – сказав Андрій, беручи Лізу за руку. "Ми зробимо це разом."

"Так, ми готові," – відповіла Ліза, стискаючи його руку. "Давайте покажемо всім, що ми можемо."

Вони вийшли на сцену під гучні оплески. Музика почала грати, і Андрій почав співати. Ліза підспівувала, додаючи гармонії, а Гріша, Ілля та Влад підтримували їх своїми інструментами. Виступ був неймовірним, і зал вибухнув оплесками, коли вони закінчили.

"Це було чудово!" – сказав Ілля, витираючи піт з чола. "Ми зробили це!"

"Так, ми зробили це," – погодився Андрій, обіймаючи Лізу. "Ми найкращі."

Але в глибині залу Макс і Джек знову обговорювали свої плани. "Ми ще не закінчили," – сказав Макс, злобно посміхаючись. "Вони ще побачать, на що ми здатні."

**Сторінка 2:**

Конкурс талантів закінчився, і Андрій з друзями отримали перше місце. Їхній виступ був визнаний найкращим, і вони отримали запрошення виступити на великому міському святі. Повернувшись додому, вони відчували себе справжніми переможцями.

"Ми зробили це!" – сказав Гріша, коли вони зібралися у Лізи вдома, щоб відсвяткувати перемогу. "Я навіть не вірю, що це сталося."

"Ми були чудові," – додала Ліза, тримаючи в руках трофей. "Це все завдяки нашій командній роботі."

Андрій усміхнувся, дивлячись на своїх друзів. "Я дуже пишаюся нами всіма. Але попереду нас чекає ще більше викликів."

Наступні кілька днів вони присвятили підготовці до виступу на міському святі. Вони працювали над новими піснями, відточували свої номери та готувалися до великої події. Весь цей час Андрій і Ліза не припиняли підтримувати один одного, їхні стосунки ставали все міцнішими.

Одного разу, коли вони репетирували у музичній кімнаті школи, до них підійшов Ілля. "Хлопці, я чув, що Макс і Джек щось замислили. Будьте обережні."

"Так, ми знаємо," – відповів Андрій. "Але ми готові до будь-яких викликів. Ми не дамо їм зіпсувати наш виступ."

Настав день міського свята. Андрій та його друзі зібралися у концертному залі, де мала відбутися велика подія. Вони були трохи нервові, але готові до виступу.

"Все буде добре," – сказав Андрій, тримаючи Лізу за руку. "Ми разом, і це головне."

Коли настав їхній час виходити на сцену, вони зібралися у коло, підтримуючи один одного. "Ми зробимо це," – сказав Гріша, посміхаючись. "Ми найкращі."

Вони вийшли на сцену під гучні оплески глядачів. Музика почала грати, і Андрій заспівав перші ноти пісні. Ліза підспівувала, а Гріша, Ілля та Влад підтримували їх своїми інструментами. Їхній виступ був неймовірним, і зал вибухнув оплесками, коли вони закінчили.

"Це було неймовірно!" – сказав Ілля, витираючи піт з чола. "Ми зробили це!"

Але в цей момент сталося несподіване. Макс і Джек, які сиділи у глибині залу, піднялися і почали голосно кричати: "Вони шахраї! Вони підкупили суддів!"