Читати книгу - "Шлюбна ніч, Каміла Дані"

— Ну розкажи, як це було? — хочу послухати цю маячню!

— Ягідко, я можу тільки показати. А якщо ти хочеш почути розповідь, то попроси Артемчика! — гримить вібруючим голосом. Очі наче дві хмари перед бурею, і ось-ось вдарить блискавка. Бичара непобритий! Тільки зовні виглядає так, немов, дивиться оперу в театрі. Бракує тільки оплесків!

Склавши руки перед собою в замок, повільно нахиляюся ближче до чоловіка. Дивлюся в очі без тіні страху. Він повинен зрозуміти, що не на ту напав!

— Обов'язково запитаю в Артемчика! З ним набагато приємніше спілкуватися, ніж з таким биком, як ти! — підморгую і випрямляюся на повний зріст, насолоджуючись перекошеним обличчям співрозмовника.

— Як хочеш, Ягідко! — майже безшумно вимовляє. Підіймається на ноги, робить крок до мене і впивається очима в мої. — А ти дуже змінилася! — звучить, як вердикт.

Моя душа насолоджується маленькою перемогою. Демони танцюють і підказують ще одну фразу, але я прикушую язика. Лізти на лезо немає сенсу.

– Ну, час і честь знати! – співаю солодким голосом. Рукою показую на вихід. Усмішка з'являється сама по собі. Навіть темний погляд Бичари мене не налякав. Навпаки, надав сили. Його важка енергія немов проникла у мої м'язи, і я готова до бою. Навіть з таким сильним противником, як він — до смерті!

— Ти! — крізь зуби виштовхує слова. — Не думай, що я буду постійно терпіти таку поведінку. Для мене немає чоловіків і жінок! Тільки люди та тварини. А тебе рятує тільки те, що ти матір мого сина! — повертається і виходить за двері.