Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ти б теж поступив, якби закінчив одинадцять класів.
— О ні, я і так засидівся в школі. Та й в коледжі все значно простіше, а я, знаєш, простак, сільський хлоп, не привчений до столичного життя. Може, ти вивчишся і вже й навіть не поглянеш на мене.
— А на кого мені ще дивитися, крім тебе, – сказала Даринка напівпошепки, але Тіма зловив кожне її слово.
— Я от теж дивлюся на тебе і не можу надивитися. Гарна ти, Даринко! – сказав Тимофій підморгуючи дівчині. — Ну я поїхав, а то там пироги вже геть задубли, – говорив сідаючи на велика. — На добраніч, красуня! – крикнув Тімоха махаючи рукою на прощання.
А Даринка все ще стояла в вікні намагаючись зупинити сполохане серце. Приставила руки до розпашілих щік, що горіли наче вогнем. Він сказав їй, що вона красуня, то може все-таки вона і подобається йому? Хоча хто його знає, за день він міг п'ятьом дівчатам такі компліменти проговорити. Але чути це в свою адресу завжди хотілося найбільше. Їй хотілося вірити, що саме до неї в нього особливе ставлення і ці слова не пусті базікання, а таки щось та й важать.
— Та де ти так довго швендяєш? – зустріла Тімоху мати новим ляпасом рушника.
— Ай, та на Даринку задивився просто, – посміхнувся той, простягаючи банку з сметаною.
— Тобі пощастило що я вже скалку помила, а то ти поки ту сметану довезеш то вона вже три рази скиснути встигне, – говорила матір вихоплюючи з рук сина банку. — Сідай вже, – сказала набираючи сину порцію вареників.
— А бабуся з Олею, що не будуть їсти? – запитав потираючи руки над тарілкою.
— Та поки ти прийшов вони вже без сметани наїлися, – озвалася матір, а потім ще раз вцілила Тімі по плечах рушником, на що він зойкнув і запитально подивися на неї. — Руки чого не помив? – пояснила вона, — А ще майбутній лікар називається.
— Не лікар, а фельдшер, – поправив її Тіма все ж встаючи мити руки.
— Та яка різниця, – підняла руки догори мати.
— Велика, мамуню, – сказав зрештою повертаючись до тарілки. Коли почав їсти все думав, що холодніше остиглі вареники, чи все-таки сметана тітки Галі.
— Дякую, мам. Дуже смачно, – сказав повертаючи матері порожню тарілку.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюбилося, Інна Турянська», після закриття браузера.