Читати книгу - "Не кохай мене , Ольга Джокер"

22.

***
Вино і справді виявляється несподівано міцним. Усього половина келиха і я готова розмовляти про все підряд. Про дитинство, юність та заняття тенісом. Як до цього дійшла.

Зізнаюся, що це Яр навчив мене грати. Яр та Влад. Щоправда, останній якось неохоче. Я бігала за братом із ракеткою, але він рідко знаходив для мене час. Відправляв до Яра. А той шкодував мене, бо ріс у сім'ї один і завжди хотів мати брата чи сестру. Не розумів, як Влад може від мене відмахуватись як від набридливої ​​мухи.

Я була дрібною, але вже до одурі закохана у Жарова. Одного разу підслухала, як хлопці обговорювали дівчаток-тенісисток у гарному вбранні, страшенно сексуальному та спортивному. Вирішила, що теж хочу такою стати.

Так, поштовх і в цьому напрямі не пройшов без участі Ярослава. Хто б сумнівався.

Я захопилася тенісом настільки сильно, що вимагала маму записати мене на секцію. На той момент вже відвідувала художню гімнастику і мені було наказано визначитись з одним видом спорту. Я наважилася кинути гімнастику на користь тенісу, але жодного разу в житті (до травми, звичайно) про це не пошкодувала.

Рая оновлює порцію вина незважаючи на мої протести та косі погляди Ярослава. Я відчуваю, як голова паморочиться, а тіло наповнюється легкістю та теплом. Але треба віддати належне – зараз із самоконтролем у мене повний порядок.

Я вперто не дивлюсь у сторону Ярослава, поки його рука лежить на спинці дивана і ненароком торкається мого плеча. Розмовляю з Раєю, дивлюся фотки коней на телефоні Антона. Раз у раз відчуваю погляд Жарова на собі. Він то на мої руки подивиться, то на ноги.

На вулиці спекотно, тому вбрання я обрала відповідне: спідниця трохи вища коліна і короткий топ без бюстгальтера. Не тому, що я така безсоромниця, а тому, що, по суті, він не потрібен мені з крихітним розміром грудей. Тканина топа досить щільна і не просвічує соски. Не думаю, що я хоч якось бентежу своїм виглядом оточуючих.

- Ярославе, а підемо купатися! – пропонує Антон, коли на вулиці починає темніти.

- Стояти, хлопці! Ви куди? - обурюється тітка Яра. - Басейн ще не прогрівся як слід!

- Все нормально, Рай. Ми охолонемо і повернемося. Дві хвилини.

Мені ця витівка з самого початку не подобається! По-перше, на вулиці не так вже й жарко. Тепло як на кінець квітня, але й близько не схоже на спекотне літо. По-друге, двоє чоловіків, що випили, планують пірнати у крижану воду в напівтемряві. Раптом з ними щось станеться? Серце зупиниться чи не зможуть виплисти!

Я сиджу, як на голках, але вголос нічого не висловлюю. Ярослав знову скаже, що я начиталася своїх кровожерливих книжок. Зрештою, він дорослий чоловік і чудово знає, що робить.

Жаров встає з дивана і дорогою до басейну скидає футболку, оголюючи красиву рельєфну спину і м'язи рук. Він багато часу проводить у залі, щоб тримати себе у формі та подобатися дівчатам. Повинна сказати, що друге особливо добре йому вдається.

Чоловіки переходять на заднє подвір'я, а ми з Раєю залишаємось удвох.

Тітка Яра злегка сп'яніла. Щоки рум'яні, а очі блищать.

- Сонь, можна безпардонне запитання? – цікавиться вона.

- Звісно.

- Ти ось коли відновишся і повернешся до спорту - Яріка мого не покинеш?

Я здивовано скидаю брови.

- В якому сенсі?

- Ну, я знаю вас, спортсменок. Поїздки за кордоном, вигідні контракти. Запропонують жити за пагорбом – кого вибереш: Яріка чи спорт?

- Раю, я про таке не думала, клянусь! - Відповідаю правдиво. — Я про повернення до тенісу намагаюся зайвий раз не мріяти, щоб потім не засмучуватися, якщо не вийде.

- Вийде, пам'ятай мої слова! — хитає головою Рая. - Я ще не раз побачу тебе по телевізору. Ти пробач мені, грішну, але я ніколи не дивилася спортивні канали. Тепер буду!

Я сміюся і роблю малесенький ковток вина. Відставляю келих у сторону. Рая поставила питання на мільйон! Навіть якщо на секунду уявити, що Ярослав мене колись покохає... Він і спорт — зовсім різні речі. Їх не можна порівнювати, неможливо вибирати. За бажанням можна поєднувати!

Проходить більше двох хвилин, наших чоловіків немає на горизонті, тому я обережно встаю з-за столу і прямую на заднє подвір'я.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно