Читати книгу - "Дозволь мені залишитися на ніч , Кетрін Сі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Цікаво виходить.
Більше він нічого не сказав. Не хоче продовжувати цю розмову, тож я не буду тиснути на нього.
— Ти сказав нам довго йти, але ми вже дійшли. — помічаю залізні двері кладовища.
— Переплутав значить.
Наступні тридцять хвилин я провела мовчки, я дивилася на гроб, що засипали землею і не могла повірити, що там дійсно лежить Арон. Він був продажним поліцейським, але не людиною, що ненавидить життя. Хоча я не бачила його три роки, все могло змінитися.
Після церемонії поховання всі розійшлися, на кладовищі залишилися тільки батьки Арона. Мені шкода їх, вони втратили дитину.
— Дійдеш назад сама? Мені потрібно допомогти декому.
— Так, звичайно. — востаннє дивлюся на фотографії Арона і йду в сторону виходу.
“Спочивай з миром” - з такою думкою я покидаю кладовище.
Мені варто напитися сьогодні, щоб не плакати.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дозволь мені залишитися на ніч , Кетрін Сі», після закриття браузера.
