Читати книгу - "Секрети родини Бенет, Кері Блек"

Їдучи в машині близько дванадцятої ночі, мені хотілось лиш одного. Спати. Лягти в тепленьке ліжечко та солодко задрімати. 

- Як тобі подія? - але Майклу хотілось говорити. 

- Дивно, - відповіла позіхаючи. - Але більше не пішла б на таке. 

- Я б також, - важко видихнув він. 

- То я там була лиш через Адріана? - вирішила уточнити. 

- І так і ні, - знизав він плечима. - Якщо скажу, що мені просто компанія твоя подобається, повіриш? 

- Брехня всесвітня, - махнула рукою та перемістила погляд на нього. - Ти за цілий вечір декілька речень мені сказав. 

- І за талію потримав, - нагадав Майкл, дивлячись вперед.

Моя талія досі пам’ятала його теплі руки. Це було доволі приємно. 

- А хто Вільям такий? - згадала я, чому саме тоді Майкл підійшов. 

- Не демон, це точно, - посміхнувся бойовий маг. - Але демонічне в ньому щось є. Не признається, як отримав це, але відчуваю, що не дуже законним шляхом. 

- Отримав що? 

- Очі, - відповів Майкл перемістивши погляд на мене. - Останнім часом він мітить на місце короля, і проводить час з шаманами. 

- Хіба вони не шарлатани? 

- Може й так, але раніше він такого ефекту не мав на людей. 

Його очі досі з голови не виходили. Яскраво зелені ніби змії, які паралізують, а потім насолоджуються твоєї безвихіддю. Тілом пройшлось тремтіння при згадці його погляду.

- Але ти не хвилюйся, на тебе більше це не подіє, - він легенько торкнувся мого оголеного коліна, так невимушено, ніби не вперше. В нього завжди такі теплі руки.

- А що ти йому сказав? - мій погляд був прикутим до мого коліна та його руку не поспішала забирати.

- Що ти зайнята, - перемістив руку на кермо Майкл, але зізнатись його тепла рука зігрівала мене. Може нехай би назад поставив? 

Моя хотячка знову прокинулась. Потрібно терміново позбавлятись цього. Бо почну кидатись на чоловіків скоро. 

- То й добре, - махнула рукою, навіть не спитавши ким я зайнята по версії Майкла. - А що тобі від нього потрібно було? 

- Відкрити філію свого ордену в столиці Ваглесу. 

- І як? 

- Завдяки тобі вдалось, чекає офіційного візиту з документами, - посміхнувся Майкл. Його посмішка не була більше знущальна, навпаки приємна, щира та я мимоволі сама захотіла посміхнутись. - Поки Адріан думав, чого ти не ведешся на нього я швидко запропонував свою ідею. 

Напевно Адріан також хотів свою філію в іншій країні, але Майкл встиг перший запропонувати.

- І чого думаєш я не повелась? 

- Бо ти надто вольова, щоб ставати утриманкою, - його голос був таким впевненим ніби знав мене давно вже. 

А доречі утриманка не поганий варіант. Вийти заміж, потім чоловік закохується, втім діє моє проклятя та він помирає і у висновку всі гроші мої. Якби ж це не суперечило моїм принципам…

Ми їхали через ліс академії та слава Долі чи то Хаосу, демонів цієї ночі видно не було. Я навіть полегшено видихнула коли ми зупинились біля воріт. 

- Дякую Каро, за вечір, - зупинив він машину та повернувся до мене. 

Ось цей момент, коли погляди пересікаються та відбувається те про що потім жаліють. 

Я мовчала, лиш дивилась на його очі потім на кутики губ які здригнулись в посмішці, потім знову на очі. 

Але він не поспішав, ніби думав чи варто. 

- Я піду, - хотіла відкрити двері, як рука Майкла зупинила мене. 

Він повернув моє лице у його бік та легко наклонився до мене, щоб зрозуміти чи готова я до цього.

- Ми пожалкуємо завтра, - хрипло мовила закусивши губу.

- Ще й дуже, - тихо відповів він та зімкнув наші вуста.

Його гарячі губи пристрасно цілували, а тепла рука ніжно огортала мою щоку. Закривши очі я насолоджувалась приємними дотиками бойового мага. Я відчувала як наші серця шалено колотяться в збуджуючої темпі. Мені хотілось більшого...

Майкл легенько прикусив мою губу, від чого я не витримала та обійняла руками його шию. І плювати що це це було не зручно. Саме зараз я хотіла притулитись до тіла чоловіка та продовжити. 

Друга рука бойового мага торкнулась моєї оголеноі талії та він ніжно провів по ній, від чого по тілу пролилось тепло та я вигнулась. 

- Майкле, - торкнулась його щоки. Де взяла сили зупинитись, я не знала. - Нам не варто, - різко відсторонилася та вибігла з машини з пришвидшеним диханням від пристрасного поцілунку. 
 

Від автора: 

 Буду дуже вдячна за ваші зірочки та коментарі