Читати книгу - "Гаррі Поттер і таємна кімната"

Гаррі й Герміона не заперечували, тож о восьмій вечора вони побігли до Великої зали. Довгі обідні столи пощезали, а під однією стіною з'явилася золота сцена, освітлена тисячами свічок, які плавали над нею. Стеля знову була оксамитово-чорна, і в залу напхалося учнів з усієї школи. Вони тримали чарівні палички і збуджено перемовлялися.

- Цікаво, хто нас навчатиме? - запитала Герміона, продираючись крізь галасливий натовп. - Хтось мені казав, що Флитвік замолоду був чемпіон-дуелянт - то, може, він?

- Аби тільки не... - почав було Гаррі, але відразу застогнав: на сцену виходив Ґільдерой Локарт у розкішній мантії темно-фіалкового кольору, а супроводив його не хто інший, як Снейп у традиційному чорному одязі.

Локарт підняв руку, вимагаючи тиші, і вигукнув:

- Ставайте довкола! Чи всі мене бачать? Чи всі мене чують? Чудово!

Отже, професор Дамблдор дозволив мені відкрити цей невеличкий клуб дуелянтів, щоб я підготував вас на випадок, коли вам доведеться боронитися, як і сам я боронився безліч разів! А кого цікавлять подробиці, прошу звертатися до моїх опублікованих творів.

Дозвольте відрекомендувати мого асистента професора Снейпа, - блиснув усмішкою Локарт. - Він також трішечки знається на дуелях і люб'язно погодився допомогти мені дещо вам продемонструвати. До речі, не турбуйтеся: ваш учитель зілля и настійок після цієї показової дуелі залишиться живий! Не бійтеся!

- А правда, було б класно, якби вони один одного повбивали? - прошепотів Рон на вухо Гаррі.

Верхня губа у Снейпа аж задерлася, і Гаррі дивувався, чому Локарт і досі усміхається: якби Снейп подивився так на нього, він уже б давно дременув.

Локарт і Снейп стали обличчям одне до одного і вклонилися, принаймні Локарт, який зробив широкий жест руками. Снейп тільки роздратовано кивнув головою. Потім вони підняли перед собою чарівні палички, немов мечі.

- Як бачите, ми тримаємо чарівні палички у традиційній бойовій позиції, - проінструктував Локарт мовчазну юрбу. - На рахунок три ми обміняємося першими закляттями. Жоден із нас, звичайно, не збирається вбивати суперника.

- Я б не був таким певним, - пробурмотів Гаррі, дивлячись, як вишкірив зуби Снейп.

- Один!.. Два!.. Три!

Обидва дуелянти підняли палички вгору. Снейп вигукнув: «Експеліармус!» Спалахнуло яскраво-червоне сяйво, і Локарта збило з ніг, він зірвався зі сцени, гепнувся плечима об стіну і сповз, розпростершись, на підлогу.

Мелфой і ще дехто зі слизеринців радісно закричали. Герміона увесь час ставала навшпиньки.

- Як, по-вашому, він цілий? - пропищала вона, прикривши пальцями рот.

- А хіба не все одно? - обізвалися разом Гаррі й Рон.

Локарт невпевнено зіп'явся на ноги. Його капелюх злетів, а хвилясте волосся стояло сторч.

- Ну, ось так! - сказав він, знову вилазячи на сцену. - Це було знезброювальне заклинання... Як бачите, я загубив свою паличку... О, дякую, міс Браун. Так, чудова думка показати їм це, професоре Снейпе, але, якщо ви не заперечуєте, мушу сказати, що ваші наміри були надто вже очевидні. Якби я захотів вас зупинити, це було б дуже легко. Але я вирішив, що для них буде наукою побачити...

Снейп мав убивчий вигляд. Професор Локарт, мабуть, таки це зауважив, бо швиденько промовив:

- Гаразд, досить демонстрацій! Я зараз вийду до вас і поділю всіх на пари. Професоре Снейпе, чи не могли б ви мені допомогти?..

Учителі рушили крізь юрбу, добираючи партнерів. Локарт поєднав Невіла з Джастіном Фінч-Флечлі, а Снейп найперше підійшов до Гаррі й Рона.

- Пора, я думаю, роз'єднати нашу команду-мрію! - вишкірився він. - Візлі, твоїм партнером буде Фініґан. Поттере...

Гаррі автоматично рушив до Герміони.

- Я так не думаю, - холодно всміхнувся Снейп. - Містере Мелфою, підійдіть-но сюди. Побачимо, що ви зробите зі славетним Поттером. А ви, міс Ґрейнджер... вашою партнеркою буде міс Булстроуд.

Мелфой підійшов, самовдоволено посміхаючись. За ним дибала слизеринська дівчина, яка нагадала Гаррі малюнок із книжки «Феєрії з фуріями». Вона була дебела й незграбна, а її важкі щелепи агресивно випиналися.

Герміона привітала її легенькою усмішкою, на яку та навіть не відповіла.

- Станьте обличчям до партнерів, - вигукнув зі сцени Локарт, - і вклоніться!

Гаррі й Мелфой ледь помітно схилили голови, не спускаючи один з одного очей.

- Палички напоготові! - крикнув Локарт. - Коли я порахую до трьох, обміняйтеся закляттями для знезброєння суперника, - тільки для знезброєння! - нам не потрібні нещасні випадки. Один!.. Два!.. Три!!!

Гаррі махнув паличкою над плечем, але Мелфой почав ще на рахунок «два», і його проклін ударив Гаррі з такою силою, ніби хтось гупнув його по голові баняком. Він заточився, але не більше, і тієї ж миті скерував свою чарівну паличку просто на Мелфоя.

- Ріктусемпра! - вигукнув він.

Пучок сріблистого сяйва вдарив Мелфоя в живіт, і той зігнувся, важко дихаючи.

- Я ж казав, тільки для обезброєння! - стривожено закричав Локарт над головами войовничого натовпу. А Мелфой упав навколішки: Гаррі наслав на нього закляття-лоскіт, і той зі сміху ледь не вмирав. Гаррі позадкував, відчуваючи, що не дуже чесно зачаровувати лежачого Мелфоя, але це було помилкою. Набравши повітря, Мелфой скерував свою паличку на його коліна і прошипів: «Таранталеґра!». Наступної миті Гарріні ноги почали безконтрольно смикатися, мовби він танцював чарльстон.

- Стоп! Стоп! - заверещав Локарт, але Снейп перехопив ініціативу.

- Фініте Інкантатем! - крикнув він, і Гаррі перестав танцювати, Мелфой - сміятися, й усі нарешті змогли роззирнутися довкола.

Над залою висіла пелена зеленуватого диму І Невіл, і Джастін лежали, важко дихаючи, на підлозі; Рон підтримував Шеймуса з посірілим обличчям, вибачаючись за все, що накоїла його поламана чарівна паличка, а от Герміона і Мілісент Булст-роуд і далі вовтузилися: Мілісент затисла Герміоні голову руками, і та скімлила з болю. Їхні чарівні палички валялися на підлозі. Гаррі підскочив до дівчат і відтягнув Мілісент. Це було нелегко, бо вона була значно більша за нього.

- Отакої! - бідкався Локарт, бігаючи серед учнів і оцінюючи наслідки поєдинків. - Вставай, Макмілане! Обережно, міс Фосет! Міцно затисни, Буте, і кров зараз перестане текти!

- Думаю, вас треба навчити, як блокувати недоброзичливі закляття, - сказав Локарт, схвильовано зупинившись посеред зали. Він глянув на Снейпа, який поблискував лихими очима, і швидко відвернувся. - Потрібна пара добровольців, - Лонґботоме і Фінч-Флечлі, як ви на це дивитесь?

- Погана думка, професоре Локарте, - заперечив Снейп, насуваючись, як великий лиховісний кажан.