BooksUkraine.com » Фентезі » Пекельний звіздар 📚 - Українською

Читати книгу - "Пекельний звіздар"

146
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Пекельний звіздар" автора Леонід Григорович Кононович. Жанр книги: Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 53
Перейти на сторінку:
його характерник.

— Де се болотяне городище? — питає Івась.

Зиркнув на нього Козуб.

— А нащо воно тобі?

Зітхнув малий козак, зліз із печі та й розказав свій сон.

— Дива ж твої, Господе! — каже характерник. — Про те городище тільки я і знаю… Недобре се місце, ліпше туди й не ходити!

— А де воно?

— У Дикому Полі, за третім роздолом… як узяти о ліву руч од могили! Багно там таке, що не одного козака проковтнуло…

— А звідки ж там городище взялося?

— Господь його святий знає! Бував я там раз чи два, то видно, що насипане воно людьми. Кругом болото, що не пройти, а посеред нього пагорб низький та плисковатий… Видно на ньому якісь ями, що запливли землею, та три вали доокруж… геть уже порозмивало їх дощами!

— А чого ж то місце недобре?

Дістав Козуб із печі горщика з кашею і поставив його на столі.

— Бо довго там бути не можна… Та й чудне воно якесь: провадить туди тільки одна стежина, ступиш крок убік — і пропадеш у багні, а хтось же наносив землі та насипав його!

Замислився Івась.

— Се ж стільки люду треба, щоб ото носив тую землю! — каже нарешті. — Раніше стільки й душ не було!

— Та жило тут народу… — каже характерник. — Се нас тут мало, а до нас у цьому полі й села стояли, і кріпості, й городища!

От посідали вони снідати. Йвась ложку до рота несе, а думки деінде літають.

— їхати треба! — каже врешті характерникові.

— Куди?

— Якби ж то знаття! Та сказали мені, що забаривсь я тут…

Насупився Козуб.

— Гаразд, — каже по хвилі, — до вечора далеко! А я спробую розгадати твій сон…


Ішов Івась до стайні, аж перестрічають його Ладько з Найдою.

— О, — кажуть, — здоров! Де ж ти ото пропав учора? Так сховався, що всю гору обшукали, а тебе не знайшли!

Махнув Івась рукою.

— Де був, — каже, — там уже немає…

— Барило весь курінь змусив тебе шукати… Тоді махнув рукою та й каже: «Либонь, він уже й на Січі!» А знаєш, хто у нас хорунжим тепер?

— А хто?

— От не вгадаєш!

Спинився Івась.

— Хтось із вас?

— Та де там! — каже Ладько. — Найду зразу в лика взяли, а мене ловили по всенькій горі!

— Так хто ж се зумів із того перстеня вирватися? — питає Івась.

— їй-бо, не вгадаєш! — каже Найда.

— А хто ж бо?

— Той, на кого ти й не подумав би ніколи! — каже Ладько.

Малий козак і на лиці змінився.

— Так се що, — каже, — оте одоробало хорунжим зробилося?! І тепер воно червоного пояса носить? Барабаш отой мизатий?

— Ото, — каже Найда, — він зараз пан хоч куди! З києм ходить і, коли хто не до шмиги йому, то лупить, мов гамана!..

— Мене сьогодні осьо потяг, — каже Ладько.

Дивиться Івась то на одного, то на другого.

— А як же він зумів прорватися?

— Сховався хитро, — каже Найда. — Десь на горі яму знайшов чи бурдюг та й заліг там, наче ведмідь у барлозі. Ми вже й у Січ прийшли, аж він біжить!

— Та он він, біля куреня, — каже Ладько. — Ходімо відціля, поки знов кия не заробили!

Та й подалися до воріт. А Йвась гнуздечку в руці зважив і завернув до хлопчачого куреня.

Як уздрів його Барабаш, то й рота роззявив.

— А ти звідки тут узявся?.. — питає.

— Ходи-но зо мною, — каже йому малий козак, — побалакаємо!

— За що?

— А там побачиш, сучий сину!

Спалахнув Барабаш, немов той порох.

— Ти з ким говориш, стерво! — грізно крикнув він. — Ти з хорунжим до діла маєш, а не з рівним собі! Осьо києм як дам зараз!..

Посміхнувся Івась, та так, що в того і мороз по

1 ... 43 44 45 ... 53
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пекельний звіздар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пекельний звіздар"