Читати книгу - "Бхомбол-ватажок, Кхогендронатх Митро"

— Будь обережний, Бхомболе! — кричав з берега добродій Мухурі. — Не впади у воду!

Рудий пес стояв поруч з ним і теж дивився на човен. Поступово добродій Мухурі, пес і все село ставали дедалі меншими й меншими і нарешті зовсім зникли з очей.

Коли човен підплив до завороту, Бхомбол чомусь відчув себе самотнім, йому здавалося, що він у човні сам і що навкруги нема нікогісінько, тільки вода…

Сонце вже заходило, наближався вечір. Бхомбол побачив залізничну станцію, базар, будинки, склади, великі дерева. Це був Дургапур. Потім показалася пристань. Біля самої пристані був вир. Стерновий обережно розвернув човна і потихеньку підвів його до берега. До самої води підходила добре знайома кожному дургапурцеві дорога. Бхомбол вийшов з-під навісу і, показуючи рукою на берег, мовив стерновому:

— Кермуйте туди, до хлібного дерева. Ліворуч від пристані росли вкриті білим цвітом сливи.

Скільки разів у полудень Бхомбол сидів у затінку під цими сливами й дивився на широку безлюдну обмілину, слухаючи воркування голубів і шелест листя!

А хто це стоїть там на пристані? Ще човен не причалив до берега, а Бхомбол уже впізнав свою старшу двоюрідну сестру Рані та її приятельку Падму, в якої він ночував по дорозі в Чормадаріпур. А де ж син Рані — Кхокон?

Не встиг човен причалити, як Бхомбол скочив на берег.

— Хто це? — почув він. — Та це ж Бхомбол! Бхомбол двічі низько вклонився, торкнувшись головою до ніг кожної з жінок.

— Ну як, порозумнішав? — спитала Рані. — Як дядько?

Бхомбол буркнув щось невиразне, потім обернувся до пристані.

— Гей, Шучі, неси речі! — крикнув він. — Я йду додому.

— А чи знайдеш домівку? — посміхнулася Рані. — Ходімо…

— А ти не показуй, — мовив Бхомбол і подався до села.

— Падмо, я бачив твого чоловіка в Чормадаріпурі, — сказав він, ідучи. — Він їхав на велосипеді.

— От гульвіса, — засміялася Падма. — А моя свекруха гадає…

Та Бхомбол не слухав її.

Уже після вечері, коли Бхомбол ліг спати, він почав згадувати події останніх днів. Скільки нових людей він зустрів, скільки нових сіл побачив! Ось він повернувся додому і знову побачив Падму. Не пощастило зустрітися тільки з бабусею із Шалукдангі. Може, вона ще й досі виглядає його на дорозі?..

Коли ж Бхомбол вирушить у нову подорож?

Пайса — дрібна монета.

Дхоті — чоловіча одежа (довгу смугу матерії особливим способом обмотують довкола стегон і спускають нижче колін на зразок штанів чи довгих широких трусів).

Того Хейцаіро (1847–1934) — відомий японський адмірал.

Марварі — один із народів Індії. Серед марварі багато купців і промисловців.

Крішна — в індійській міфології одне з втілень бога-хранителя Вішну.

Чадор — клапоть тканини; ним обпинаються, як накидкою.

Індиго — синя фарба з рослин.

Сагіб — пан; так в Індії звичайно величали англійців.

Заміндар — поміщик, землевласник.

Пуджі — осіннє релігійне свято в честь богині Дургі.

Бетель — чагарник, листя якого, змішане з вапном і прянощами, жують.

Дада — старший брат.

Сітара — індійський музичний інструмент.

Санніасі — аскет, відлюдник, «свята» людина.

Крош — міра довжини; близько трьох кілометрів.

Лакшмі — богиня щастя й багатства в індійській міфології.

Шалук — лілея.

Миля — міра довжини, дорівнює 1609 метрам.

Гірірадж — батько богині Дургі.