Читати книгу - "Кривавими слідами"

Неділя, 27 січня 2019 року. 15:23

– Ми точно знаємо, що це він, але ж прямих доказів немає, – спохмурнів Скляр.

Вони з Кир’яхом щойно вийшли з помешкання Ілони Вітторіно. Слідчий поправив здоровою рукою забинтовану. Не без радощів він сьогодні помітив, що кінцівка болить значно менше, і йому вже не доводиться приймати знеболювальне. Уперше за весь цей час Скляр спав хоч і мало, але спокійно. Більше того, незважаючи на вкотре невдалий романтичний вечір із Танею, вони все-таки вранці помирилися. Їй надзвичайно сподобалася його вчорашня ідея з трояндами і свічками (таки недаремно він їх учора шукав!).

І організатора вбивства вони, нарешті, виявили. Хоч необхідно ще мати достатні підстави, аби можна було провести арешт. Проте слідчий не сумнівався, це лише справа часу. Радісно зітхнув. Відчуття було таке, немов щойно на світ народився. У повітрі пахло весною. Чи це тільки здається? Та хай там як, давно вже йому не було так добре.

– Думаю, у нас є можливість установити за ним стеження. На законних підставах, – відповів Кир’ях і дістав пачку сигарет. – Дозволиш? – опер помітив, як Скляр глянув на його цигарки та запальничку.

Єгор кивнув. Хоч і терпіти не міг сигаретний дим, однак нині ніщо не могло зашкодити його радості. Тож Кир’ях закурив.

– А ти коли-небудь робив це не на законних підставах? – Скляр лукаво всміхнувся і глянув на старшого колегу.

Кир’ях зупинився і розвернувся до Єгора. Скляр повторив те саме.

– Тільки між нами, – відповів Кир’ях і мовчки зиркнув прямо в очі Скляру. Усміхнувся. Кир’ях міг уже навіть не відповідати. Єгор і без цього зрозумів відповідь. Так само, як і Кир’ях міг не ставити те саме запитання слідчому. Кожен один одного зрозумів.

Вони обоє схильні порушувати правила. Що тільки не зробиш задля якнайшвидшого встановлення правосуддя?

– Тільки є одна проблемка, – Кир’ях із задоволенням затягнувся і випустив дим.

– Стеження не допоможе, якщо він не зробить помилку, – прочитав Скляр думки колеги.

Неділя, 27 січня 2019 року. 20:55

Окрім того, що організували стеження, Скляру та Кир’яху вдалося також отримати дозвіл на обшук помешкання Артема Бойка. То був ще один шанс довести справу до кінця.

– Спершу ви проводите обшук у Ковальчука, тепер у мене, – незадоволено гмикнув Бойко.

Волосся в нього на голові стояло сторч – поліція збудила його своїм несподіваним візитом. Одягнутий у добряче зіжмакану білу футболку та спортивні штани, він спершу ні на крок не відходив від експертів, намагаючись контролювати все, що ті роблять, аж поки Кир’ях та Скляр не попрохали не втручатися. Криміналісти працювали в кімнатах, а слідчий та опер вивели підозрюваного в коридор.

– Усе ніяк не можете визначитися, хто вбив Мáрко? – не вгавав роздратований господар помешкання.

Дружина вийшла з кімнати з дитиною і стала поряд:

– Не засинає, – коротко сповістила чоловіка.

Маленький хлопчик, якого батьки називали Сашком, утихомирювався лише тоді, коли мати тримала його на руках. Переляканими очима дивився малий то на непроханих гостей, то на батьків. Іванка стояла чорніше найтемнішої хмари. Спитати чоловіка жінка не наважувалася, але подумки намагалася за його обличчям утямити, чи може він приховувати від неї настільки жахливу таємницю. Якщо раніше вона підозрювала його в банальній зраді, то тепер…

Скляр і оком не змигнув на зауваження Бойка. Лиш спокійно робив свою роботу. Так само, як і Кир’ях, так само, як і експерти з поліції. Час від часу слідчий непомітно спостерігав за Бойком та його дружиною. «Жінка точно не в курсі його справ», – визначив. «А от Бойко помітно нервує». Вони з Кир’яхом перезирнулися. Опер теж помітив надмірну схвильованість підозрюваного.

– Те, що я був із ними в «Екваторі», нічого не доводить. Навіщо було мені псувати їхню машину? Може, якось поясните ваші дії? А як ні, то я напишу на вас скаргу, – Артем не втримався і почав погрожувати Єгору.

Єгор зміряв його похмурим поглядом. Слідак мовчки вивчав його обличчя, від чого чоловік не витримав і відвів погляд. Скляр пригадував ту їхню зустріч, коли відчув, що треба стерегтися кращого приятеля вбитого. І хтозна, чим би все завершилося, якби додому не повернулася Іванка Бойко разом із дитиною.

Скляр намагався розгледіти на обличчі підозрюваного щось окрім гніву, якісь емоції, якими б можна було зачепити його і вивести на чисту воду. Але все, що він бачив, це лише роздратування, страх і зневагу до поліції. Нічого незвичного в даній ситуації.

– Чому так нервуєте, пане Бойко? – втрутився Кир’ях, підійшовши ближче. Він саме закінчив спілкуватися з колегами, які наразі працювали у вітальні. Непомітно дав Єгорові знати, що поки криміналісти нічого не знайшли. І це не вельми добре. – Якщо вам немає чого приховувати, то і не переймайтеся.

– Мені немає чого приховувати, – мало не прошипів від злості Артем. – Іди в дитячу, – несподівано наказав дружині.

Іванка миттю послухалася. «Схоже, він тримає її за барки і не відпускає. Постійно. Деспот», – зрозумів Єгор.

– Ви так і не пояснили мені причину обшуку, – щойно дружина з дитиною пішли, Артем наблизився впритул до Скляра. Чоловіки були майже однакового зросту. Бойко з викликом подивився прямо в очі слідчому. Скидалося на те, що підозрюваний готовий зчепитися зі слідаком. Кир’ях нашорошився.

– Пане, відійдіть, будь ласка, від працівника поліції, – строго звернувся опер до Бойка. Але той немов і не почув. – Ви чуєте? Ви не маєте права підходити до працівника поліції, який при виконанні, ближче ніж на два метри, – Кир’ях зробив крок уперед.

– Усе добре, Жень, – зупинив його Скляр. – Пане Бойко, куди ви виходили кілька разів, поки всі грали в боулінг? Саме в цей час за даними камери відеоспостереження невідомий зіпсував машину, – Єгор замість того, щоб відійти від підозрюваного, підійшов ближче. І тепер вони фактично дихали один одному в обличчя.

– Я… не… псував цю кляту машину, – вимовив злостиво, виділяючи майже кожне слово. – Мені що, зайнятися нічим? Я вже мовчу про те, що з ними була Крістіна.

Бойко видавався вкрай знервованим. Складалося враження, що він ненавидить тут усіх і кожного. «Чує кіт, чиє сало з’їв», – радів у душі Скляр. Поліція вже знає, що це він убивця. Лишається тільки довести. Щоб довести, достатньо примусити злочинця припуститися помилки. Тож арешт Бойка – лише питання часу.

– А ви якраз Крістіни і планували позбутися, хіба