Читати книгу - "Виграй мене , Ольга Манілова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
І вони всі вочевидь упевнені, що дочекалися саме тих людей, на кого вони чекали.
— Ти казала, що нікого не попереджала про приїзд? — я якраз беру Пушку на руки, бо кудлатий чубчик заважає тій розгледіти, що натовп, який репетує, не такий уже й небезпечний.
— Володя, — притискає Настя долоні до щік, — так я й не попереджала. Хто ці люди?!
Я вигинаю шию, щоб упевнитися у відсутності помилки. Дорожній знак синім по білому вказує на те, що це — Пояски. Одна бабуся стягує хустку з голови і бадьоро нею розмахує в мій бік, а хлопці біжать оглядати Урус.
Ну ось і приїхали.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Виграй мене , Ольга Манілова», після закриття браузера.
