Читати книгу - "Olya_#1"

у 84-му корпорація зі скандалом звільнила її, а потім навіть судила «за перевищення повноважень», причому — в розпал власного наступу!.. Ймовірно, грошові мішки просто побоялись, що вона врешті відбере у них владу… Як би там не було — вона просиділа під арештом аж до 87-го, поки керівництво Роскосмосу остаточно не розбіглось, тоді військові її тріумфально повернули, але було вже запізно, вона встигла лишень підписати капітуляцію….

Проте здатись змогла достойно, без зайвого кровопролиття.

Американці наполягали на її страті, але за неї вступилась Okinawa Inc. за підтримки Skytek та японського уряду, японці кілька років тягали її ледь не по всій галактиці — переховували від ЦРУшників та найманих убивць, потім вона нібито преспокійно доживала віку десь в особистій резиденції на Тайвані…

Були й інші розжалувані герої — генерал-полковник Vladislav Gireev, командувач космічнодесантних військ у 80-82-му, генерал-лейтенант Kristina Lamber, очільник головного кібернетичного командування в 83-му, її взагалі позбавили всіх нагород і стратили свої ж… Та скільки їх таких було!..

Amanda:

Поцікався якось…

(19:48:52)

Olya:

Okay.

(19:48:53)

Пентагон концентрував сили і вимотував, вимотував Роскосмос, а Роскосмос бив не одним кулаком, а розчепіреною п’ятірнею, союзники хапали оцю розчепірену п’ятірню і викручували їй пальці — один за другим, один за другим… На кінець восьмидесятих у російських колоніях панував голод і розруха, громадські заворушення, техногенні епідемії… Енергопотужностей майже не лишилось, окрім кількох зірок ближче до галактичного центру, та й ті доводилось охороняти цілими флотиліями, а кораблів катастрофічно не вистачало і нові будувати було ні з чого…

ДОРОГІ СЕСТРИ ТА БРАТИ!

У цей страшний час я з болем у серці звертаюся до вас. Наш спільний дім — Суверенні колонії Об'єднаної Росії — стогнуть під гнітом загарбника, але наші захисники продовжують битися, незважаючи ні на що. Головні флоти наших Військово-космічних Сил під командуванням мого вірного бойового товариша — адмірала Руслана Галаєва — протягом багатьох місяців чинять героїчний опір ворожим ордам.

Ввергнувши світ і все людство в безпрецедентну за масштабами криваву бійню, здійснюючи жахливі військові та державні злочини, зневажаючи безліч міжнародних договорів, Сполучені Штати та їх союзники, а точніше, режими, що узурпували там владу, продовжують подальшу територіальну експансію, зарозуміло вимагаючи від нас прийняття тих чи інших форм державного устрою, перегляду нашої конституції, наших законів.

Узурпаторські режими забувають, що їхня влада навіть над власною галактичною територією має дуже сумнівну легітимність. Тим більше вони не мають ніякого права диктувати свою волю нашій спільній державі, так само як і іншим суверенним колоніям Всесвіту. Нам огидні ці їхні дії, і ми маємо намір найближчим часом зупинити той кривавий хаос, у який вони штовхають нашу Батьківщину і весь Всесвіт перед лицем всього світового співтовариства.

І тому саме зараз із особливою гордістю я хочу звернутись до вас, дорогі сестри і брати усіх рас, національностей та поглядів: відстоюючи вашу свободу і незалежність ваших планет, ви відстоюєте і цілісність всієї Об'єднаної Росії — нашого спільного дому! Ми з вами у вашій справедливій боротьбі!

в. о. Президента Суверенних колоній ОР

Головнокомандувач ВКС ОР

Адмірал Юлія Кальонова

Новий Красноярськ,

12 червня 2287

Офіційні джерела сходились на тому, що вирішальна битва відбулася коло Туманності Орла, але коло Туманності Орла була скоріше якась величезна показуха, а не битва… Там бились, звичайно, й до того, але все могло закінчитися набагато гірше, адже оті попередні сутички тривали роки і роки, а тоді, наприкінці 80-х, в.о. президента Кальонова просто відправила туди рештки свого флоту — це була демонстрація сили, аби виторгувати кращі умови капітуляції. Вона пригнала їх туди, показала союзникам, мовляв, у неї ще є чим їх бити, а потім просто здалась…

Amanda:

Зваж, що й цього можна було б уникнути, аби не оті дикі американські бомбардування планетарної Росії…

(20:02:31)

Olya: