Читати книгу - "Адлер. Кохати, щоб вижити, Катерина Мединська"

Тіна прокинулася від шуму сміттєвозу, що проїжджав повз. Спати на задньому сидінні своєї машини було справжньою мукою. Вона почувала себе стомленою, наче й не спала зовсім. Все тіло затекло й боліло від незручної пози, в якій вона спала. У ноги впивалися мільйони неіснуючих голочок. Дівчина повільно сіла і подивилася на годинник. Шоста ранку.

Хотілося випити чогось гарячого, наприклад, кави. Тіна важко зітхнула. Саме час подумати, як жити далі. У кишені пусто. В університет немає сенсу їхати – відтепер Карл не платитиме за її навчання. Ну і чорт із ним! Вона тепер не буде нічим зобов'язаною цьому виродку і зараз почувала себе вільною від кайданів залежності.

Тіна вирішила, що зможе впоратися із труднощами. Вона не боялася ніякої роботи і готова була боротися за своє місце під сонцем усіма можливими та неможливими способами. Увімкнувши телефон, вона перевірила повідомлення. Звичайно, Адам написав їй гнівну петицію і наказав більше не з'являтися в клубі.

Також вона знала, що Карл не звертатиметься до поліції, адже в неї теж було про що їм розповісти. Його метою було зіпсувати їй життя. Хотів зламати її, щоб вона просила, благала його про допомогу та прощення. Тіна вважала, що найважче пройшла, коли втекла з дому в сімнадцять років. Ось тоді було справді страшно. Вона вперше зіткнулася з реальністю, була одна проти цілого світу: голодна, розлючена, розчарована і просто хотіла вижити. Тепер дівчина достеменно знала, що цим світом правлять гроші! Вона ще не розуміла, яким саме чином, але збиралася знайти спосіб і стати успішною, багатою та поважною.

Усі її друзі купалися в розкоші, вони не замислювалися над тим, звідки беруться гроші. Вважали її однією зі своїх лише тому, що її вітчим крутився у вищих кола та непогано заробляв. Але все було брехнею. Вона вміло дурила своїх друзів, переконуючи багатіїв, що вона їм рівня.

Того ранку Тіна пообіцяла собі, що зробить усе, що в її силах, але житиме стабільним життям, купить собі великий будинок і більше ніколи не голодуватиме.

Дівчина пересіла за кермо. «Спершу вип'ю кави. Все вийде, якщо не нити, а впевнено рухатися до наміченої мети. Потрібно знайти житло, пошукати постійну роботу, а ввечері підзаробити хоч щось для початку», – міркувала Тіна, налаштовуючи себе на бадьорий життєрадісний лад.

Але незабаром зрозуміла, що в неї почалася справжня чорна смуга, її світ руйнувався зі швидкістю світла. Все почалося із дзвінка матері.

– Як ти могла? Невдячна! Ти мені більше не дочка, – заявила, ридаючи, Марі.

Тіна не виправдовувалася, вона знала, що реакція матері буде саме такою. Після того як мама кинула трубку, вона змусила себе прийняти факт, що відбувся, і витерла єдину сльозу, яка, незважаючи на всі її зусилля, все-таки потекла по щоці.

Раптом Тіні відчайдушно захотілося передзвонити матері та висловити все, що в неї на душі, але це було б просто пустою балаканиною. Марі – пуста жінка, яка жила лише інтересами свого чоловіка, залежала від його грошей та думки. Вона давно відмовилася від старшої доньки, а сьогодні у їхніх стосунках просто було поставлено жирну крапку. Кінець!

Далі Тіна поїхала на співбесіду з приводу роботи: горіла вакансія хостес у солідному французькому ресторані.

– Нам потрібна люб'язна, миловидної зовнішності молода дівчина, – сказала манірна дамочка в сірому костюмі, оцінюючи Тіну. – Боюся, Ви нам не підходите.

– Чому? – щиро здивувалася Тіна.

Дамочка втомлено зітхнула. Вона могла й не відповідати, але зробила Тіні ласку і спокійно пояснила:

– Ваш погляд, коли ви дивитеся на співрозмовника, надто «колючий», а зовнішність надто яскрава.

Тіні довелося прийняти її зауваження до уваги і забратися з ресторану. Ось тільки коли вона вийшла із ресторану, виявила, що її автомобіля ніде не було. Його евакуювали за неправильне паркування, і дівчина знала, чому. Вона не мала грошей, щоб оплатити паркування, і Тіна вирішила схитрувати, припаркувавши автомобіль ненадовго в недозволеному місці. Але в результаті залишилася без машини та речей.

Діватися було нікуди, і Тіна зателефонувала Софі. Подруга люб'язно погодилася виручити її. Вони домовилися зустрітись в університеті.

– Я тобі таке розповім! – схвильовано заторохтіла Софі, ледь порівнявшись з Тіною. – Гей, ти себе бачила? Пам'ята вся, ніби брала участь в оргії.

Тіна відвела убік ока і криво посміхнулася. Найкраще змінити тему.

– Що ти хотіла мені розповісти?

– Я помітила, як Адель з Гансом воркують у коридорі, а потім простежила за ними. Вони кохалися в жіночому туалеті! На щастя, я мав із собою монопод, і мені вдалося зняти все на телефон. Я навыть скину тобі відео.

Тіна скривилася від огид. Їй не хотілося більше копатися у цьому лайні. У неї і так проблем було по горло. Але знаючи Софі, потрібно було тримати себе відповідно.

– Це круто! Ти молодець! – вимушено похвалила її Тіна.

Софі діловито прицмокнула губами і хитро заявила:

– Так, тим більше вважаю після цього, що ми в розрахунку і я тобі нічого не винна.

Тіна подумала, що краще не придумаєш. Прощатись з минулим іноді навіть приємно.

– Згодна. Гроші поверну завтра. Дякую тобі, що врятувала.