Читати книгу - "Лялька, або Бухгалтер на вимогу, Анна Пахомова"

30

Артур

Голова здається лусне від кількості отриманої інформації. Світ перевернувся з ніг на голову.  Мила Кітті виявилась повною неприємних сюрпризів. І всі мої ретельно сплановані кроки по життю полетіли в пекло.

Здається запах лікарні вже в’ївся мені в підкірку головного мозку, і не викликає нічого приємного.

Спочатку доба біля нареченої. У неї зламана рука і нога. На щастя подушки безпеки врятували дівчині життя. Проте те, що я дізнався від лікарів…

«У вашої нареченої від удару пошкодився рубець після давньої операції», - сказав мені хірург, а я просто витріщав на нього очі нічого не розуміючи. Катя ніколи не говорила зі мною, що у неї були якісь проблеми із здоров’ям. Та лікар добив мене: «У неї в черевній порожнині в прямому сенсі порожнеча після тієї операції, зараз там набирається рідина, вона дуже погано відходить».

«Яка ще порожнеча?», - нарешті зміг видавити з себе я.

«На місці видаленого правого яєчника», - відповів лікар. Але я все одно нічого не зрозумів. Мусив допитуватись: «Я не тямлюсь на жіночій внутрішній будові, можете пояснити, що це все означає? Що  у неї видалили і коли? Катерина взагалі може мати дітей?»

«Це означає, що ваша наречена кілька років тому перенесла складу операцію. Один з її яєчників видалено. Інший функціонує, але погано. Я не берусь прогнозувати чи здатна була б  дівчина зачати і виносити дитину. А тим більше після сьогоднішньої травми», - незворушно закопав у могилу мої мрії немолодий хірург.

У мене в голові не вкладалось все, що відбулось. Все що я дізнався. Тому я спробував знайти відповідь у Віктора Бойчука. Але наштовхнувся на справжню стіну. Депутат демонстрував повне небажання розповідати мені сімейні таємниці.

До ранку понеділка Кітті прийшла до тями. Але мене до неї за вказівкою Бойчука не пустили. Чого не врахував депутат, так це що у мене були свої зв’язки в поліції, і мені вдалось через адвоката отримати копію відеозапису з відео реєстратора автомобіля.

Почуте за кадром мене шокувало.

Я намагався осягнути і зрозуміти все що відбулось, але не міг. Однозначно було зрозумілим, що між братом і сестрою був якийсь зв'язок. Чи має він стосунок до хвороби Кітті? Чи не це є причиною того, що між дітьми Бойчука виникла бурхлива сварка?

І як мені тепер чинити? Однозначно, що намальована моєю уявою картинка щасливого сімейного життя вже ніколи не стане реальністю. Не дарма Кітті уникала близькості. Але і скасовувати заручини в той момент коли дівчина прикута до ліжка здавалось мені негідним вчинком. Ми ж кохали одне одного. Ну я принаймні. Тому спочатку маю почути пояснення від нареченої, спробувати зрозуміти її, і тільки потім ми разом приймемо рішення.

Хоча десь в середині себе я відчував, що не зможу на ній одружитись. Не зможу жити увесь час під прицілом камер і вдавати щасливого чоловіка. Просто варто дочекати поки Катя одужає.

Сам не помітив, як раз за разом прокручував відеозапис з аварії, і помалу напивався, заливаючи своє розчарування. Безсонна ніч в компанії плашки бренді – і я третій день поспіль не йду на роботу. Батько дзвонить і лається. Мама більш тактовна, вона м’яко розпитує, але я не відчуваю готовність поділитись з нею всім, що зі мною відбулось.

Проте цілком згодний з тим, що треба брати себе в руки, і продовжувати жити. Просто настав час змінювати вектор.

І коли я вже дійшов до того, що час виповзати з свого лігва і припиняти рефлексувати, з’явилась моя персональна руда скалка.

Не знаю, чи справді моя мати вирішила таким чином посприяти у моєму відновленні, чи мала брехунка все вигадала… Але її поява остаточно вибила мене з колії.

Я зрозумів, що не маю сил і бажання опиратись тому тяжінню, яке відчуваю до Віолетти.

І зрештою сам себе налякав до чортиків тим, що побачив плями її крові.

Тепер стою на касі в аптеці, роздумуючи як поводитись з рудою далі. Навіщо вона прийшла до мене, якщо була незаймана? Навіщо не зупиняла мене? Чи керувалась в цю мить? Невже не могла встояти перед моєю харизмою? Чи це якийсь тонкий розрахунок? Як зрозуміти?

Ну принаймні Віолетта поруч, і з неї можна витрясти всі відповіді на питання. А потім вирішувати, як чинити з нею далі. Добре. Зараз вийду і перепрошу за те, що повірив Косовському а не їй.  Проконтролюю, щоб вона випила пігулки. Якось не хочеться обтяжувати дівчину своєю необачністю. Вона не заслуговує на ту кількість проблем, що може на неї звалитись через те, що я не подумав про захист.

Я виходжу в коридор, але рудої голови ніде не видно. Куди вона могла подітись? Набираю дівчину, та у відповідь мені лунають тільки довгі гудки. Що ж за чортів день такий! Всі ніби навмисно намагаються витріпати мені нерви. Куди могла подітись руда скалка?  Я пройшовся коридором, вийшов на вулицю, потім здогадався запитати в охоронця, і дізнався, що дівчина вибігла з клініки.

Можливо її мати знову зателефонувала? Ніколи не бачив цієї віруючої жінки, але судячи з усього Віолетта її боїться.

Я трішки повагався, і вирішив дати Віолетті час оговтатись і з’ясувати стосунки з матір’ю. Сам знаю як це недобре, коли хтось втручається у важливі розмови. Не думаю, що жінка її буде бити чи щось біля того. Віолетта доросла дівчина, і має повне право не ночувати вдома.

Я ж побачусь з нею в офісі. Там  поговорю.

З цими думками я знову заїжджаю в свою квартиру, щоб переодягнутись.

Стіни і меблі носять на собі відбиток Віолетти, розумію я тільки переступивши поріг. Її аура ранньої яскравої осені ніби просякнула мою квартиру. І що дивно, мені не хочеться позбуватись цієї ілюзії її присутності. На кухні мене чекає гаряча їжа. Вже і забув коли я востаннє їв щось домашнє, і просте. Зазвичай моя мама користується послугами кухарки, і захоплення європейською кухнею звело її далеко від супів і вареників.

Тому смачний борщ від Віолетти дивує і вражає мене. Така її проста турбота врізається в душу більше ніж яскрава зовнішність чи дахозривальний секс. Опісля сніданку запихаю тарілку в посудомийку. Чомусь після Віолетти мені навіть ніяково залишати брудний посуд в мийці.