Читати книгу - "По секрету твоя, Рошаль Шантьє"

Перекусивши в їдальні, плетусь у «Терасу». Аріна каже, ціни в цьому закладі кінські, а я не маю фінансів це перевіряти. Грошовий ліміт був озвучений заздалегідь, і, звичайно, прорахований до дрібниць. Тож витрачаю лише на необхідні продукти без надмірностей і мене це влаштовує.

— Привіт, Мілено, — киваю, відсуваючи стілець.

— Доброго дня, — звучить у відповідь. Коротко відмітивши, що вставати і поважно вітати, як у Чернігові, вона не збирається, сідаю.

— Щось будеш? Я плачу, — вказує на меню.

— Ні дякую. Я сита.

— Брехнею? — ось так, прямо в лоб і без підготовки.

— Про що ти? — відкриваю рот у щирому нерозумінні.

— Кинь. Ти ж знаєш, — відмахується вона.

До нас підходить офіціант і Мілена просить дві кави, які вже за хвилини ставлять перед нами. Я не сперечаюся, мені все одно. Мені потрібна розмова, а не кава.

— Я не люблю ребуси, Мілено, — роздратування, що накочує, починає гризти. Я не піддослідний щур, розгадувати сканворди. — Якщо є що сказати — скажи мені це. Якщо ні, то я піду.

— А ти вмієш тримати удар. На подив, — на її випещеному обличчі малюється непідробне здивування.

— Ти призначила цю зустріч, — мені дуже хочеться підвестися і піти, але щось дряпає на підкірці. Це щось дуже важливе, я відчуваю, тому продовжую грати за її правилами.

— Запевняю, ти потребуєш її більше за мене, — посміхається блондинка.

Нині вона не така, як на прийомі. Вона більше не білий загадковий лебідь, вона сокіл. З чіпким поглядом і гострим дзьобом. Хоч маленький птах, але хижий.

— Я слухаю, — зітхаю з нетерпінням.

— Спершу дай мені відповідь, щоб мої слова мали сенс, шлюб з Іллею — фікція? — я так розумію, гра в пінг-понг закінчена. Нарешті.

— З його боку, так. Мене не питали, — відповідаю відверто. Інакше навіщо я тут? Та й кому балакатиме Мілена? Своєму батькові чи англійським подружкам? А навіть якщо хтось і дізнається — це нічим не підтверджені чутки.

— Навіщо йому це, ти знаєш?

— Тому що я вписуюсь у його картинку ідеальної родини. Плюс, якщо він порідниться з моїм батьком, зможе розраховувати на підтримку в кар'єрі.

— Твій батько обіцяв йому грошей і розраховує Ілля тільки на це, — пирхає сокіл, а крізь мене наче розряд пустили. Я точно правильно почула?

— Що?