Читати книгу - "Межа Фундації"

Уперше в атмосфері, яка запанувала в кімнаті, відчулося щось інше, ніж ворожість.

Делармі сказала:

— Справді?

Гендібал дуже спокійно відповів:

— Коли я вперше довідався, що Тревіз та Пелорат можуть прилетіти сюди в пошуках інформації про Землю, то, звичайно ж, дав нашому бібліотечному комп’ютеру завдання скласти перелік документів, що містять таку інформацію. І, м’яко кажучи, я трохи зацікавився, коли він не виявив нічого. Навіть трішки. Навіть зовсім мало. Нічогісінько! А потім ви наполягли, що я маю два дні почекати до слухань, і водночас мою допитливість розпалила новина про те, що першофундатори взагалі не прилетять. Я мав якось себе розважити. Поки всі ви, як каже прислів’я, пили вино, коли розвалювався будинок, я переглянув деякі власні книжки з історії. І натрапив на абзаци, де, зокрема, було згадано про дослідження «питання Початку» за пізньоімперських часів. Там були посилання на конкретні документи, друковані та мікрофільмовані, а також цитати з них. Я повернувся до Бібліотеки й особисто зробив запит на наявність цих документів. Запевняю вас, що нічого не знайшов.

Делармі сказала:

— Навіть якщо це й так, то не варто дивуватися. Якщо Земля — це справді міф…

— Тоді я знайшов би її в джерелах з міфології. Якщо це історія про Бабусю Космічну Деформацію, то я знайшов би її в зібраних історіях на цю тему. Якщо це вигадка хворого розуму, я знайшов би її в розділі психопатології. Річ у тім, що якась інформація про Землю є, інакше ви б не почули про неї взагалі й навіть не впізнали б у ній назву уявної планети походження людського виду. Але чому тоді в Бібліотеці ніде немає згадок про неї?

Делармі на мить замовкла, і втрутився інший Спікер. Це був Леоніс Чен, доволі низенький чоловік з енциклопедичними знаннями про деталі плану Селдона й доволі короткозорим ставленням до справжньої Галактики. Коли він говорив, його очі швидко кліпали.

— Добре відомо, що Імперія в останні дні свого існування спробувала створити імперську містику, применшуючи все зацікавлення доімперськими часами, — сказав він.

Гендібал кивнув.

— Так, «применшення» — це точний термін, Спікере Чен. Але воно не тотожне знищенню доказів. Як вам слід було б знати, краще, ніж будь-кому, іншою особливістю занепаду Імперії було раптове зацікавлення давнішими — і нібито кращими — часами. Я щойно згадав зацікавлення «питанням Початку» за часів Гарі Селдона.

Чен перервав його, загрозливо кашлянувши.

— Я дуже добре це знаю, молодий чоловіче, і про ці суспільні проблеми часів занепаду Імперії мені відомо набагато більше, ніж вам, мабуть, здається. Процес «імперіалізації» поклав край цим дилетантським іграм навколо Землі. За часів Клеона ІІ, під час останнього відродження Імперії та через два століття після Селдона, імперіалізація досягла піку й усі спекуляції щодо питання Землі закінчилися. За часів Клеона була навіть директива, яка називала зацікавлення такими речами — думаю, що процитую правильно, — «затхлим і безплідним теоретизуванням, що схильне підривати народну любов до імперського престолу».

Гендібал усміхнувся.

— Отже, знищення всіх згадок про Землю, Спікере Чен, ви віднесли б до часів Клеона ІІ?

— Я не робив жодних висновків. Я просто сформулював те, що сформулював.

— Те, що ви не зробили висновків, дуже проникливо з вашого боку. На час правління Клеона Імперія, можливо, і відродилася, але Університет і Бібліотека принаймні були в наших руках або в руках наших попередників. Неможливо було видалити жодного матеріалу з Бібліотеки так, щоб Спікери Другої Фундації про це не знали. Насправді це завдання довірили б саме Спікерам, хоча присмертна Імперія про це б і не відала.

Гендібал зробив паузу, але Чен мовчки дивився повз нього.

— Із цього висновуємо, що матеріали про Землю не могли вичистити з Бібліотеки за часів Селдона, оскільки тоді активно розробляли «питання Початку», — вів він далі. — Цього не могло статися й опісля, бо тоді Бібліотекою керувала Друга Фундація. Та все ж у Бібліотеці тепер немає цих матеріалів. Як це могло статися?

Делармі роздратовано перебила:

— Перестаньте снувати тут дилеми, Гендібале. Ми все розуміємо. Яке пояснення ви пропонуєте? Що ви самі видалили ці документи?

— Делармі, ви, як завжди, проникли в самісіньку суть. — І Гендібал із сарказмом схилив голову на знак поваги (у відповідь вона дозволила собі трохи смикнути губою). — Єдине пояснення — це те, що зачистку зробив Спікер Другої Фундації, хтось, хто знав, як використати хранителів, не залишивши в них спогадів, і комп’ютери, не залишивши жодного запису.

Перший Спікер Шандесс почервонів.

— Це безглуздя, Спікере Гендібал. Не можу уявити, щоб якийсь Спікер це зробив. Що могло бути в нього спонукою? Навіть якщо матеріали про Землю з якоїсь причини було видалено, то навіщо приховувати це від решти членів Ради? Навіщо ризикувати повним знищенням кар’єри, втручаючись у роботу Бібліотеки, коли шанси бути викритим такі великі? Крім того, я не думаю, що навіть наймайстерніший Спікер міг би впоратись із цим завданням, не залишивши сліду.

— Тоді, Перший Спікере, ви, мабуть, не погодитеся з припущенням Спікерки Делармі про те, що це зробив я.

— Звичайно, не погоджуся, — відповів Перший Спікер. — Часом я сумніваюсь у ваших судженнях, але ще не вважаю вас цілковито божевільним.

— Тоді цього ніколи не мало б статися, Перший Спікере. Матеріали про Землю мають і досі бути в Бібліотеці, адже тепер ми, здається, відкинули всі можливі способи, за допомогою яких їх могли видалити. Та все ж матеріалів там немає.

Делармі сказала з удаваною втомою:

— Добре, добре, закінчуймо вже. Знову-таки яке пояснення ви пропонуєте? Упевнена, що воно у вас є.

— Якщо ви впевнені, Спікерко, то й ми можемо бути впевнені. Моє припущення полягає в тому, що Бібліотеку зачистив хтось із другофундаторів, хто був під контролем якоїсь непомітної сили з-за меж Другої Фундації. Зачистка відбулася непомітно, тому що та сама сила простежила за тим, щоб її не помітили.

Делармі засміялася.

— Аж доки цього не виявили ви. Ви, неконтрольований і невгамовний. Якщо ця загадкова сила існує, то як ви дізналися про те, що матеріалів у Бібліотеці немає? Чому вони не взяли вас під контроль?

Гендібал серйозно відповів:

— Це не те питання, над яким сміються, Спікерко. Можливо, вони вважали, як і ми, що все втручання має бути зведено до мінімуму. Коли кілька днів тому моє життя було в небезпеці, мене більше турбувало, як утриматися від маніпуляцій з розумом гаміша, ніж як захистити себе. Так само могло бути і з цими іншими: щойно вони відчули, що все безпечно, то припинили втручання. Це небезпека, смертельна небезпека. Той