Читати книгу - "Листи, Федькович Юрій"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
А як же ж там, як, братчику, з нашими «Вечерницями»? Післав-єм туди оногда свою «Пугу», та видиться, що пана Заревича 32 геть розсердила, бо до того часу перепадало мені хоть десь колись по листочку, а від того разу - ані пік. Не знаю, чим се я так званого пана прогнівав,- вже, бігме, не знаю, як догодити: шли - гніваються, не шли - знов гніваються; а я би рад, коби на мене ніхто ся не сердив,- та ци ж і не рад би я кождому догодити? Господи! Коби так лиш було коли, як го нема! От зачав-єм був колись одну повісточку задля «Вечерниць» писати - та зачав-єм та й мусив перестати, бо ніколи. Отже, аби-с вірив, то розкажу ти про цікавість, як я тут ся морочу.
Встаю о 1/2 6 години рано, та доки ся зберу, доки що, то вже і 6-та. Тут треба ся богу також, відай, помолити (нехай прийме) - от уже 1/4 7. О 1/2 7 приходить до мене оден капрал (мій таки краян) по-руськи учитися,- учимося до 1/2 8. О пів 8-ї лечу до касарні. Заки перегляну ї, заки що,- уже й 8. О 8 приходить капітан, тримає рапорт,- ба що, от уже й 1/2 9-ї. О 1/2 9 зачинаєся школа і тримаєся до 10 години. О 10 біжу до нашого майора та учуся з єго хлопцем (богдай ся нічо з него не звело, бо такий урвитель, що аби го лиш бог побив) аж до 12 години. Відси біжу на обід, а о 1 годині мушу вже бути знов у компанії, у школі писарській,- там ти обучую 24-ох їх писати і читати по-німецьки (руснаків та волохів - по-німецьки!). От учу їх до 1/2 3 - голова ми стане, як цебер, та ци рад, ци не рад - мушу іти на півгодини на прохід, бо о 3 мушу знов бути у школі та знов ся аж до 4 морочити. Від 4 до 1/2 5 тримаєся розказ, а о 1/2 5 знов біжу до майора та капарую аж до 6. О 6 іду домів та молюся дорогов богу святому, що поміг день трутити. Приходжу додому та й застаю знов двох унтер-офіцерів, що ся ходя до мене по-руськи учити і писати (та мусив-єм їм волю вчинити, бо як стали прохати, так годі було ся забути). От учуся з ними аж до 8. О 8 вечеряю та, коли-м не так гей дуже згризений, то ще пишу собі дещо з годину, а як ні, то мушу іти спати, бо бих нездужав.
От тільки що хіба часом у неділю маю коли до церкови рано піти, а по службі божій - на цвинтар до свого Урсуци. 33 Але часом так припадає, що і в неділеньку святу треба ся клопотати то одним, то другим - аж до 3 години по полудню. О 3
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Листи, Федькович Юрій», після закриття браузера.