Читати книгу - "Довірся мені, Альбіна Вишневська"

Юля відчувала його гарячу долоню і ще більше тремтіла, відчувала, що помре, якщо не рухатиметься. Він був стовідсотково правий: вона зовсім з дуба впала, але у страху очі ой як великі!

- Я змерзла, - видавила з себе, щойно вперше нормально поглянула на незнайомця.

Микита прибрав руку, коли зрозумів, що дівчина, здається, прийшла до тями і більше не робить непотрібні рухи.

- Вибач, але обігрівач тут не працює, - розчарував свою напарницю по нещастю, - долоні три, ось так.

Чоловік хмикнув і склав дві долоні, зображуючи милого ангельського купідончика. Юля посміхнулася і піднесла долоні до губ, спробувала зігріти їх теплим подихом.